R На основі тексту складіть словничок «Середньовічні університети». По-
діліться з класом, які із слів ви вже знали, а які виявилися новими.
у XII-XIII ст. викладачі та студенти
тами.
ника
міських шкіл почали створювати особли-
Університет (від латинсько-
ві об'єднання, що називались університе-
го — «сукупність, спільно-
та») — вищий навчальний за-
Університети не тільки давали висо-
клад, де готують спеціаліс-
тів із різних галузей знань,
кий рівень освіти та свободи, а й забез- ведуть наукову роботу.
печували розвиток науки, міста і навіть
держави, у якій вони діяли. Найперші з них виникли в Болоньї (Італія),
Парижі (Франція), Оксфорді (Англія). До кінця XV ст. у Європі було за-
сновано понад 60 університетів. Університети самі обирали свого очіль-
ректора, самостійно визначали склад викладачів і могли су-
дити своїх учнів. Учні називалися студентами, що латиною означає
«старанно вчитися».
В університетах так само вивчали «сім вільних мистецтв», але на
вищому рівні. Провчившись п'ять-сім років, можна було вступити
на старші факультети — богословський, юридичний і медичний.
Основними заняттями вважалися лекції, що читалися вранці та вве-
чері. Одягнений у чорну мантію магістр-викладач читав уголос яку-
небудь учену книгу, не дозволяючи собі ні на букву відступити від
тексту.
Інший вид занять диспути словесні двобої, під час яких студен-
ти вже мали право не тільки поставити запитання викладачу, ай висту-
пити самі й навіть запропонувати будь-яку тему для обговорення.
Перемагав на диспуті не той, хто більше знав, а той, хто переконливіше
доводив свою точку зору.​