Каковы отличительные черты беларусской иконописной школы​

После своего переселения жужунями тюркоязычные кыргызские кочевники смогли подчинить разрозненные южно-сибирские племена, относившиеся к са­модийским и енисейским группам. В кыргызском государстве сами кыргызы были правящим этносом (см. Кыргызы енисейские), в то время как все остальные этнические группы относились к категории кыштымов — рабов, обязанных выполнять различные повинности и платить подати. В течение VI—VIII вв. кыргызский правитель носил разные титулы (первоначально — эльтебер, т. е. правитель эля, или государства; позднее — каган, претендуя на господство над всеми кочевыми народами Центральной Азии; после поражения от тюрков и уйгуров был вынужден довольствоваться зва­нием «тегин» — принц). В VIII в. кыргызский правитель принял титул «ажо», характерный только для енисейских кыргызов и приблизительно соответствовавший уровню эльтебера. Символом власти кыргызского правителя было знамя — штандарт, нижняя часть которого была красного цвета.

У сучасному світі дедалі більшого значення набуває Китай, який є водночас однією з найстаріших цивілізацій, що вижили, бо існує вже майже п'ять тисячоліть. У світових засобах масової інформації про нинішній Китай часто говорять як про "головний феномен" і водночас "великого невідомого XXI ст.". Дехто згадує попередження Наполеона Бонапарта: "Коли Китай прокинеться - світ затремтить". Ця культурно-історична спільнота викликає величезну увагу вчених, бо вже стала реальною силою, що впливає на майбутнє людства. Достатньо сказати, що в пій державі з населенням понад 1,3 млрд зосереджено одну п'яту людства, а також третину всіх працюючих на Землі. І це без достеменних відомостей про мільйони тих китайців, які живуть і працюють в більшості інших країн. Рух китайської історії схожий на спіраль, що поступово розкручувалася і набувала дедалі більшого обсягу: від циклу до циклу зростали її народонаселення, площа оранки, обсяги виробництва. А далі - поширення розселення не тільки на сусідні землі, а й далеко від власних кордонів, вплив на світову економіку і фінанси.

Останнім часом зростає інтенсивність контактів між КНР й Україною. З набуттям незалежності значно розвинулися контакти на міждержавному рівні, про що свідчать візити вищого керівництва країв, укладання угод, проведення культурно-мистецьких заходів тощо. Показовою є заява, зроблена під час візиту до Києва прем'єра Державної ради КНР Лі Пена (23-25 червня 1995), стосовно того, що одним із напрямів зовнішньополітичної діяльності Пекіна у ставленні до нашої держави є формування нового "Шовкового шляху", який зміцнить торговельно-економічні зв'язки Китаю із Заходом через Україну.