1
«Восточная мораль - западная техника». Это высказывание родилось в период насильственного открытия Японии, когда государство встало на путь модернизации. Это высказывание полностью символизирует японскую культуру – взять из другой культуру и максимально опосредовать под себя.
2
Да, Сакаи Косэн совершенно прав. Все восточноазиатские страны страдают подобным национализмом. Японцы не принимают европейского отношения, а сами не принимают китайцев и корейцев, которые не принимают индусов и арабов.
Это замкнутый круг национализма. Всплеск национализма характерен для Японии, существует даже понятие как «Дух Ямато» (ямато – особое государство). Такая линия «особого государства» прослеживается в аннексии Кореи в начале 20 века и в период правления Хирохито в милитаризированное начало 20 века, после насильственного открытия Японии американцами.
3
Гоминьдан не получил бы такой популярности на более чем полсотни лет, если бы националистическая идеология не проводилась. После того как Чан Койши уедет на Тайвань, Мао будет проводить националистическую пропаганду. Но надо понимать, что это не ново. Поскольку китайцы вообще не называют свою страну «Китай», они называют ее «Срединное государство» - центр Земли.
5
Война за Африку в 19 веке, когда европейцы делили Африку и Азию на колонии. С точки зрения африканцев, это неприемлемые действия людей, которые не считаются с аборигенами, с коренными жителями материка. Для африканцев европейцы также странно выглядели и более воинственно, ведь планировали поработить их. Поэтому в этот период было так много воин на этом континенте.
Культура Галицько-Волинського князівства
Галицько-Волинське князівство в силу свого географічного положення та історичної долі знаходилося під постійним впливом різних культур — європейського католицизму і православ'я та азійського китаєцентризму та ісламу. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. На сьогодні більшість відомостей про цю культуру маємо з писемних і археологічних джерел.
Головними культурними центрами князівства були великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Провідну роль у культурному житті країни займала Волинь, а саме місто Володимир, давнішня цитадель Романовичів. Місто завдяки діяльності князя Василька, якого літописець згадував як «книжника великого і філософа, якого не було у всій землі і після нього не буде». Цей князь розбудував Берестя і Кам'янець, створив власну бібліотеку, спорудив чимало церков по всій Волині, яким дарував ікони і книги. Другим за значенням культурним центром був Галич, відомий своїм митрополичим собором, церквою св. Пантелеймона, а також пам'ятками письменства — Галицько-Волинським літописом та Галицьким євангелієм. До найбільших і найвідоміших монастирів князівства входили Полонинський, Богородичний та монастирі.
Про архітектуру князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не торкаючись світських будівель князів чи бояр. Даних археологічних розкопок також не вистачає для точної реконструкції тогочасних споруд. Залишки храмів Галицько-Волинського князівства в поєднанні з записами літопису дають змогу стверджувати, що на західноруських землях залишалися міцними традиції руської архітектури Київської доби, але відчувалися нові віяння західноєвропейських архітектурних стилів.
Образотворче мистецтво князівства знаходилось під сильним впливом візантійського. Галицько-Волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Чимало з них потрапило до польських храмів після завоювання князівства. Мистецтво іконопису галицько-волинських земель мало спільні риси з московською іконописною школою 14 — 15 століть. Хоча православні традиції не заохочували розвиток скульптури через її зв'язок з ідолопоклонством, на сторінках Галицько-Волинського літопису згадуються скульптурні шедеври у Галичі, Перемишлі та інших містах, що ймовірно свідчить про католицькі впливи на майстрів західноруських земель. Моду у декоративному мистецтві, особливо у обробці зброї і військових знарядь, диктували азійські країни.
Починаючи з 13 століття на території князівства поширилася нова для Русі культура західноєвропейського лицарства. Відомо, що галицько-волинські князі і бояри неодноразово проводили лицарські турніри, які називалися «іграми». Разом з різними запозиченнями у військовій справі, розвитком міждержавної торгівлі та проведенням активної зовнішньої політики, на руських землях поширились латина, універсальна мова західноєвропейського цивілізаційного Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Протягом багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі, у літописах та історичних творах. Проте водночас західно-руські землі потрапили під культурний вплив Західної Європи, де галицько-волинські князі і знать шукали протидію агресії зі Сходу.
Объяснение:
