1. Знайдіть описи поведінки селян, які засвідчують їхню здатність чи нездатність до самоорганізації.
2. Навколо яких символів і життєвих потреб організовувалися селяни?
3. Використовуючи знання про Українську революцію, визначте, чого не вистачило
політичним силам, щоб перетворити селянство на опору революції.
«Українська маніфестація. 25 березня в с. Халеп’є на Київщині урочисто
відбулась українська маніфестація. Ще зранку почали прибувати люди із сусідніх
сіл і містечок. Після обідні, вислухавши акт про відречення Миколи, уся громада
рушила на околицю, де було відправлено молебень і панахиду по православних
борцях за волю. Приблизно о 14-й год майже все село зійшлося до школи і звідти з
українським гімном, революційними піснями та портретом Шевченка, з жовто-
блакитними прапорами лавою пішло до зборні. Тут було прочитано “Відозву до
українського народу”, проспівано “Заповіт”, при останньому акорді якого портрет
Шевченка громадяни занесли до зборні, а український прапор установили на хаті.
Коло школи, куди похід повернув знову, промовець висловив непереможне
бажання, щоб школа як у їхньому селі, так і по всій Україні була українською»
(«Нова рада». 31 березня 1917 р.).
«Вісті з краю. Тарасове свято. У с. Кирилівці (на Київщині) відбулося Тарасове
свято. Людей було майже 4 тис. З національними прапорами, із священиками до с.
Кирилівки стягнулися численні громади із сусідніх сіл і хуторів. Майже в кожного
селянина на грудях або на шапці була причеплена національна квітка. Після співу
“Заповіту” і “Вічної пам’яті”, під час якого всі присутні стали на коліна, громада,
установивши національні прапори на школі, пішла до того місця, де була хата
Шевченка й де тепер, коло портрета Тараса, уквітчаного ялинками, почалися
промови. Серед промовців був і небіж Шевченка. Наприкінці свята було
запропоновано громаді, щоб на цьому місці, де стояла хата Тараса Григоровича,
було вибудувано українську гімназію. Уся громада, як один, підтримала» («Нова
рада», 12 квітня 1917 р.)..
