1) У державному праві абсолютна чи умовна заборона, яку накладає один державний орган на рішення іншого органу. Право В. в більшості сучасних країн надається голові держави щодо рішень парламенту, а також верхній палаті парламенту щодо законопроектів прийнятих нижньою палатою;
2) У міжнародному праві застосування В. часто називають за відсутності одноголосної позиції постійних членів Ради Безпеки ООН.
Объяснение:
