Что произошло в 187 году до н.э в сообществе хунну?
(история Казахстана)​

Як йдеться в середньовічній приказці, яка з легкістю увійшла в нашу літературну мову, «всі дороги ведуть в Рим!».Тут все просякнуто величчю, європейською розкішшю і елегантністю, починаючи зі стародавнього Колізею і закінчуючи величезною площею Святого Петра.подорож до Риму варто розпочати з прогулянки по знаменитій площі Пьяцца Навона. Це дуже красиве місце, улюблене багатьма туристами та іноземними гостями. Тут ви можете розслабитися в одному з численних кафе або ресторанів і насолодитися прекрасним видом центру міста, або пройтися вздовж площі, послухати чудові мелодії вуличних музикантів або познайомитися з цікавими художниками, які займаються продажем картин, і вони з задоволенням погодяться намалювати ваш портрет за мінімальну ціну.Дуже цікаво, що раніше на місці площі розміщувався цирк Доміціана, на території якого був стадіон, де проводилися змагання з бігу, метання диска, кулачні бої, турніри і карнавали. А ось зараз площа оточена різними будівлями – красивими палацами, церквами. Серце площі – фонтан Чотирьох Річок, який оздоблено символічними скульптурами річок Дунаю, Гангу, Нілу і Ла-Плати – чотирьох великих річок на чотирьох континентах, представлених у вигляді чотирьох чоловіків. Вінчає фонтан античний римський обеліскНавпроти фонтану височіє церква Великомучениці Агнеси – одного із самих популярних і шанованих італійських святих. Храм побудований в стилі бароко відрізняється пишним оздобленням. Всередині церква прикрашена фресками, мозаїкою, ліпниною і, звичайно ж, чудовими скульптурами. На сьогоднішній день храм є чинним і досі проводять релігійні богослужіння, міси і навіть концерти камерної та класичної музики. Вечорами на площі збирається молодь, сімейні пари з дітьми, які насолоджуються приємним ввечері, а по святах тут запускають феєрверки, проводять різні карнавали і святкування. Здійснити подорож до Риму під час подібних святкувань – надзвичайно вдала ідея.

Під час подорожі до Риму варто звернути увагу на те, що місцеві жителі тут дуже гостинні, доброзичливі, насолоджуються життям і не сумують по дурницях. І я їх чудово розумію, оскільки в такому чудовому місці, як Рим, неможливо нудьгувати..

Палеоли́т (др.-греч. παλαιός ‘древний’ + λίθος ‘камень’; = древнекаменный <век>) — первый исторический период каменного века с начала использования первых колотых каменных орудий гоминидами (род homo) (около 2,6 млн лет назад)[1][2][3] до появления у человека земледелия приблизительно в 10 тысячелетии до н. э.[2][3][4] Выделен в 1865 году Джоном Лаббоком.

Палеолит — эра существования ископаемого человека, а также ископаемых ныне вымерших видов животных. Он занимает большую часть (около 99 %) времени существования человечества[3] и совпадает с двумя геологическими эпохами кайнозойской эры — плейстоценом и голоценом.

В эпоху палеолита климат Земли, её растительный и животный мир значительно отличались от современных. Люди эпохи палеолита жили немногочисленными первобытными сообществами и пользовались лишь оббитыми каменными орудиями, не умея ещё шлифовать их и изготавливать глиняную посуду — керамику. Тем не менее, кроме каменных орудий изготавливали также орудия из кости, кожи, дерева и других материалов растительного происхождения. Они занимались охотой и собиранием растительной пищи[5]. Рыболовство только начинало возникать, а земледелие и скотоводство не были известны.

Начало палеолита (2,6 млн лет назад) соответствует появлению на Земле древнейших обезьяноподобных людей (архантропов) типа олдувайского Homo habilis. В конце палеолита эволюция гоминид завершается появлением современного вида людей (Homo sapiens). В самом конце палеолита люди начали создавать древнейшие произведения искусства, и появились признаки существования религиозных культов, такие как ритуалы и погребения[6][7][8][9]. Климат палеолита несколько раз изменялся от ледниковых периодов до межледниковых, становясь то теплее, то холоднее.

Конец палеолита датируется примерно 11—10 тыс. лет назад. Это время перехода к мезолиту — промежуточной эпохе между палеолитом и неолитом[10].

Палеолит условно разделяется на нижний и верхний, хотя многие исследователи выделяют также из нижнего палеолита средний. Более дробные подразделения верхнего или позднего палеолита имеют только местный характер, так как разнообразные археологические культуры этого периода представлены не повсеместно. Временные границы между подразделениями в разных регионах также могут различаться, так как археологические культуры сменяли друг друга не одновременно.

В XIX веке Габриэль де Мортилье выделял эолит как эпоху, предшествующую палеолиту. В настоящее время термин не употребляется, критерии Мортилье признаны ошибочными. Кроме того, в русскоязычной археологической литературе верхний и средний палеолит иногда обозначаются термином «археолит»[11][12].