вплив греко католицької церкви на піднесення національної відомості населення західноукраїнських земель.Дуже потрібно зробити цю таблицю будь ласк​

До того ж під впливом поразки у збройному конфлікті з СРСР на Халхін-Голі Японія 16 вересня 1939 р. уклала із Кремлем угоду про припинення вогню. Але у відповідь на припинення американськими підприємцями, за рекомендаціями уряду, в індивідуальному порядку співпраці з Японією Токіо розгорнув пропагандистську кампанію "боротьби з білим імперіалізмом".

Наприкінці 1939 р. японський уряд проголосив гасло створення "Великої Східноазійської сфери процвітання", а генералітет приступив до розроблення конкретних планів завоювання європейських колоніальних володінь. Уже в січні 1940 р. Токіо звернувся з ультиматумом до Нідерландів, вимагаючи надання йому в Індонезії торговельних переваг і гарантованих поставок великих обсягів нафти та каучуку. У червні емігрантський нідерландський уряд погодився з цим, тоді ж французький генерал-губернатор Індокитаю дав згоду на розміщення японських гачів на північно-в'єтнамських залізницях. Навіть Британія під тиском Токіо в середині липня на 3 місяці закрила Бірманську дорогу, що поставило гомінданівську армію на грань повної поразки.

Заохочений першими успіхами, другий уряд Коное наприкінці серпня 1940 р. добився від французької колоніальної адміністрації дозволу на введення до Індокитаю японських військ. З огляду на такий розвиток подій, США у вересні припинили експорт алюмінію, чорних металів та авіа-деталей до Японії.

У відповідь Токіо 27 вересня 1940 р. підписав із Берліном спеціальну угоду, що передбачала, зокрема, розмежування "життєвого простору". Вона була спрямована не проти СРСР, а проти США, до того ж, незважаючи на невдоволення Берліна, 13 квітня 1941 р. Японія підписала із Кремлем пакт про ненапад на 5 років.

Наступного місяця прем'єр-міністр Коное оголосив 3 принципи нормалізації японо-американських відносин:

визнання Японії та Китаю союзниками в антикомуністичній боротьбі;
дипломатичне визнання Маньчжоу-Го;
вироблення координованої політики протидії поширенню комунізму в ПСА.
Затягування Вашингтоном переговорів призвело до зміни японського уряду й призначення його главою 15 жовтня 1941 р. ультра-радикала Тодзіо. Японія остаточно визначилася з планами військових завоювань у регіоні, що мали тривати 3 місяці й привести до окупації Яви, Суматри, Борнео, Малайї, захоплення Сінгапура та американських баз на Філіппінах, Гуамі й Вейку.

Тихоокеанська війна почалася несподіваним масованим ударом японського авіаносного об'єднання уранці 7 грудня 1941 р. по головній базі ВМС США Пірл-Харбор на Гавайських островах. Підготовлена у суворій таємниці й добре продумана операція принесла Токіо значний успіх: США втратили 5 лінкорів і 13 інших кораблів різних класів, ще 2 лінкори були серйозно пошкоджені, на землі та у повітрі було знищено 188 американських літаків. Японці втратили лише 29 літаків та 5 карликових підводних човнів, уся бойова операція тривала менше 2-х годин.

Объяснение:

Осенью 1853 года началась Крымская война. В ноябре на Кавказе разбили турецкую армию. А Синопской бухте эскадра адмирала Нахимова разбила турецкий флот. Через 4 дня после Синопского сражения в буте появились английские и французские корабли.

Так как Европа была озабочена внешней военной политикой Николая I. За четверть века русские выиграли 2 локальные войны с Персией и Турцией. И подавили 2 восстания в Польше и Венгрии. После чего Николай получил прозвище "Жандарм Европы"

К весне 1856 года Россия находилась в состоянии войны с Англией, Францией, Турцией и Сардинией, Австрия и Пруссия держали враждебный нейтралитет.

Эта позиция бывших союзников, которые многим обязаны России оскорбила императора. Война фактически развернулась на трёх театрах в Крыму, на Кавказе и на Белом море. Английская эскадра приняла попытку осадить Соловецкий монастырь. Но братия смела выкатить несколько старых пушек и отбить огонь неприятеля. На Кавказе русские также одержали победу. Но в Крыму события складывались не в пользу России. Для обороны не хватало ни сил, и технических средств. Паровые суда  в русском флоте занимали 30%, во флоте соперника 70%. Русскую парусную эскадру адмиралу пришлось затопить поперёк фарватера. И только так удалось сберечь Севастопольскую бухту от англо-французских судов. При обороне Севастополя погибли 127 587 человек. Всего потери русских составили 143 000 человек.

Это была катастрофа. Русские солдаты показывали чудеса героизма и изобретательности, тем не менее черноморский флот был уничтожен. В момент разрыва отношений с Англией Николай сказал послу: "Может быть я надену траур по русскому флоту, но никогда не буду носить траур по русской чести".

Николай был раздавлен. Он лишился сна. Врачи предупреждали его, что ресурсы его организма на исходе, но император никого не слушал. В личной беседе Николай как - то сказал: "Если бы я мог выбирать, я бы никогда не выбрал своего нынешнего положения. Но я часовой, получивший приказ, и стараюсь его выполнять как могу".