Турецька культура в 16-17 столітті розвивалася під впливом ісламу. Релігійні норми ісламу забороняли здобувати світську освіту, тому усі школи в Османській імперії існували тільки при мечетях.
Мистецтво-Коран не дозволяв митцям зображувати людей і тварин, оскільки намальований образ начебто міг зажадати для себе душу
Література- Особливою популярністю користувалися поезія. Другу половину 16-17 ст. вважали « золотим віком » турецької поезії. Блискучим поетом тієї доби був Абдуль Баки(Мояла Махмуд) . Ще був Ільяс Ревані він у своїх творах змальовував переваги легкого та безтурботного життя, побут і звичаї жителів Стамбула ,радощі кохання.
Турецька проза-У турецькій прозі часів розквіту імперії набули поширення невеликі оповіді, анекдоти, складені письменником Лямі. У його збірках уперше згадується про Ходжу Насреддіна.
Архітектура-Султан Сулейман I приділяв багато уваги спорудженню нових мечетей, лікарень, фортець, мостів, караван-сараїв та інших будівель столиці своєї імперії. Розвиток турецької архітектури в той час був пов’язаний із діяльністю Мімара Сінана – грецького архітектора на службі в турецького султана.
