1. УПОРЯДКОВУЄМО СТРІЧКУ ЧАСУ 1. Назвіть роки, коли відбулися згадані події.

. Упорядкуйте хронологічну послідовність перебування при владі галицько-волинських князів.
2. МІСТА В ІСТОРІЇ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Розгляньте хмаринку та виконайте завдання до неї.
1. Складіть перелік міст, які згадуються у хмаринці.

2. Визначте міста, які в той чи інший час були столицями Галицько-Волинської держави. За яких князів?

3. Які міста заснував Данило Галицький?

4. У якому місті відбулася коронація Данила Галицького?

5. Які міста відомі тим, що біля них відбувалися битви? Між ким вони точилися і який мали результат?

В течение длительного исторического периода Япония развивалась, подвергаясь культурному влиянию таких стран-соседей, как Китай и Корея, и поддерживала связи [только] с этими странами. В XV-XVI вв. в Японию проникли португальские и испанские миссионеры, благодаря которым страна впервые соприкоснулась с христианством и западной европейской цивилизацией. Однако в начале XVII в. сёгунат Токугава, превративший страну в единое государство, стал опасаться, что европейские страны, которые проводили в Азии и других частях света политику колонизации, предпримут те же действия в отношении Японии. Сёгунат издал ряд указов о так называемом закрытии страны. Было запрещено христианство, полностью запрещены любые контакты и торговля с другими странами за исключением Голландии и Китая. Самоизоляция Японии продолжалась более 200 лет. Около 150 лет тому назад самоизоляция Японии закончилась, и она вновь распахнула двери для других стран: Америки, России, Англии, Франции и других. В тот период колонизация Азии была в полном разгаре. Для того чтобы избежать колонизации Японии, а затем разорвать неравноправные договоры, заключенные с другими странами в момент «открытия» страны, и стать в один ряд со странами Европы и Америки, правительство Мэйдзи провозгласило политику «богатая страна, сильная армия», которую затем неуклонно проводило. Необходимо было перенимать у Европы и Америки юридические и научные знания, технологии, быстрыми темпами развивать промышленность и укреплять вооруженные силы. И правительство Мэйдзи в этом преуспело. После победы в войнах с Китаем и Россией в Японии подняли голову национализм и милитаризм. Япония сама вступила в империалистическое противоборство мировых держав, колонизировала Корею, осуществила агрессию в Китае и таким образом пришла к участию во Второй мировой войне. В результате Япония оккупировала большие территории в Юго-Восточной Азии и принесла азиатским народам огромные страдания и человеческие жертвы. Да и сама Япония потеряла три миллиона человек, а ее города Хиросима и Нагасаки единственными в мире были подвергнуты атомной бомбардировке. Вся страна представляла собой пепелище. Проиграв войну, Япония впервые за 2000 лет своей истории подверглась оккупации Союзных держав. Для японского народа это явилось колоссальным потрясением. Двусторонним отношениям Японии с Россией также был нанесен большой вред в ходе этих ста лет империалистического соперничества. Испытав весь ужас поражения в войне, Япония приняла не имеющую в мире аналогов конституцию, которая запрещает войну как средство национальной политики. Японцы решили сохранить лишь [минимальные] средства самообороны, а в том, что касается обеспечения нашей безопасности, положиться на японо-американский договор безопасности. Мы решительно отвергли путь ремилитаризации и твердо стали на путь восстановления страны и развития ее экономики.

Напад печенігів на київ та його облога змусили святослава терміново повертатися до столиці. та в києві йому довго не сиділося. розігнавши степову орду, впорядкувавши державне іння та поховавши в 969 році свою матір, стару княгиню ольгу, святослав знову повернувся до дунайських справ.за час його відсутності на ситуація там ускладнилася. в 969 році у візантії проголосили імператором цимісхія, який не бажав зміцнення русі і виступив тепер уже визволителем болгар від русів. при його підтримці болгарське населення повстало і розпочало бойові дії проти київських дружин.літопис розказує, що спершу переяславець взяли в облогу болгари та святослав розбив їхнє військо й опанував тракією і македонією та підійшов мало не до царгорода.спроби цимісхія відкупитися від святослава успіху не мали - київський князь вірив у свою перемогу. та візантійський імператор, зібравши військо з усієї імперії, на початку 971 року виступив проти святослава. перевага сил тепер уже була у цимісхія, і князю прийшлося відступати. закриваючи відступ русам в гирло дунаю увійшла візантійська ескадра брандерів з "грецьким вогнем" і облягла доростол, ставку святослава. щоб зберегти свій флот від "грецького вогню", князь наказав витягти свої лодії на берег. облога доростола тривала три місяці. головні бої розгорілися 23 і 24 липня.втрати русичів були великі, греки рахують їх у 16 тисяч. але і грецькі війська танули в жорстоких боях, і вже не мали сил здолати оборону русичів. тому цимісхій з радістю прийняв пропозицію святослава завершити справу миром.за укладеним трактатом, святослав віддав грекам невільників, зрікався завойованих територій в болгарії і прав на грецькі колонії в криму. окрему угоду було укладено про торгівлю.візантія забезпечувала княже військо провіантом на зворотну дорогу.  святослав також зустрівся з цимісхієм. імператора вразила простота київського князя. був він середнього зросту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. був гладко голений, з довгими вусами і "козацьким оселедцем" на голові. відзначався від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий "ковток". одежа його була проста, полотняна, як і в його воїнів, разом з якими він гріб веслом. після завершення переговорів і укладання угод значно поріділа флотилія князя святослава відпливла з дунаю до дніпра.підійшовши до дніпровських порогів, святослав побачив, що береги дніпра опановані великою печенізькою ордою. як вважають історики, печенігів на святослава намовив візантійський імператор.бажаючи зберегти свої кораблі, князь святослав відмовився покинути їх з військовою здобиччю і не захотів пробиватися до києва суходолом, тому і залишився зимувати в білобережні. а печеніги, маючи значно більше військо, чекали на порогах, коли княжа дружина вийде з лодій. весною 972 року князь вирішив пробиватися до києва через орду боєм, у його війську почався голод.у бою з переважаючими силами печенігів на острові хортиця князь святослав загинув. до києва пробилася лише княжа кіннота з воєводою свенельдом.так закінчив свій ратний шлях князь святослав, один із найгероїчніших київських князів.певно є історична справедливість у тому, що через 500 років саме на хортиці, нижче порогів дніпра, відродиться українське козацтво - послідовники княжої морської слави, яке й образом своїм нагадуватиме нам князя святослава.