Ру́ське воєво́дство (лат. Palatinatus Russiae, пол. Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1434–1772 роках. Створене на основі земель Руського королівства. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Львів. Очолювалося руськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Судова Вишня. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 13 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила 82 990 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало 1 495 000 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Королівства Галичини та Волині Габсбурзької монархії.
Объяснение:
напевно це
1.) Роль Бога всеобъемлюща, именно он руководит человеческой жизнью и судьбой. Он – творец мира.
2.) Человек устроен по образу и подобию божьему. Его цель души для вечной жизни рядом с Богом
3.) История движется от Рождества Христова и до конца времён – апокалипсисе и распределения душ в рай и ад.
4.) Люди равны перед Богом, в обществе изначально царит бесправие, произвол и власть сильного над слабым.
5.) Государственная власть появилась по праву сильного. В эпоху Возрождения начинают переосмысливаться античные концепции и взгляд на человека.
