Завдання 1 На основі наведених історичних джерел визначіть, які партії підтримували ідеї самостійності України, а які – автономії. Відповідь аргументуйте за до фрагментів історичних джерел. * Документ 1 З програми «Самостійна Україна» Революційної української партії 1900р. «...І от посеред таких лихих обставин ми зійшлис докупи, ми згромадилис е одну сім’ю, перейнтї великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть наповнили народну душу, і - хай навпаки логіці подій - ми виписали на своєму прапорі: «Одна, єдина нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі». ..Ми візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою...Хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців».
Документ 2 Витяг з програми української соціал-демократичноїробітничої партії Грудень 1905р. «Українська с.-д. партія перш, за есе і головним чином вимагає: 1) демократичної республіки - в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників; 2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України: 3) права кожної нації на культурне і політичне самоопредиення; 4) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього населення держави: 5) знищення усяких привілеїв класів, верств (сосновій), походження, статі, релігії й нації; 6) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях.»
Документ З Витяг з програми української народної партії 1906 р. «Головні завдання Української Народньої Партії - просвітити, освідомити Українців-робітників і хліборобів з боку розуміння їх національних і класових інтересів. Необорна спільна сила з'єднаних українців-робітників і селян учинить захват політичної власти на Україні, знищить визиск, наспіле, нерівність і утворить непідлеглу Україну - Республіку' віїьних працюючих людей. ВІЛЬНА НЕПІДЛЕГЛА САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІЦІ - УКРАЇНА РОБОЧИХЛЮДЕЙ Ми визнаємо тілко добровільні федерації народів; се значить добровільні федерації уже свободних народів. Росія, Австрія, Германія і інші, де рядом з пануючими жиють десятки зневолених націй, му сять поперед розшстись; федерації потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежности од інтересів кожної нації. Можуть бути федерації українців і чехів, поляків і руських і т.д. Аби позбу тись бюрократичної централізації, яка єсть ворог свободи взагалі, Самостійна Республіка України будучими, мусить бути спіікою віїьних і самоправних українських земель, шо ріжняться умовами життя: такі - Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорно-моріє. Поліссє, Гатчина і і. д. Будуємо і боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в їй панували капітаїісти, хоч і українські. Весь час боротьби не забуваємо, що єдине соціаіістичний ідеаі може остаточно задовольнити український пролетаріят і взагаїі працюючий український люд. Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації, республікою людей свободної праці.»
Украинская демократично-радикальная партия (УДРП) «В 1906 на 1 з'їзді партії затверджено програму, побудовану на принципах парламентаризму і федералізму. УДРП виступала за створення загаїьнодержаеного парламенту і крайових представницьких рад для націй, що мають автономію. Оновлена держава розглядалась УДРП як “федерація рівноправних автономно-територіальних одиниць ”. Автономна Україна повинна була управлятись виборною Українською народною радою (сеймом). Рада займалася б виробленням крайової конституції, яку■ не міг відмінити загальнодержавний парламент. Конституція України не повинна вступати у протиріччя із загальнодержавними законами. До компетенції загальнодержавного парламенту відносилися всі зовнішньополітичні, зовнішньоторгові та фінансові питання, оголошення війни та укладення миру, встановлення митних правил, формування і утримання армії. Всі інші питання знаходилися у віданні Українського сойму. В соціально-економічній сфері УДРП проголошувала боротьбу проти ивсякої експлуатації”. У програмі зазначалося, що соціалістичний лад, до якого рухається людство, найкраще забезпечить інтереси громадян. Партія вважала, що земля, фабрики, заводи з часом повинні стати спільною народною власністю. УДРП відстоювала передачу всіх державних, удільних, монастирських, церковних земель у крайовий земельний фонд під управління самоурядових громад та округів. Партія вимагала насильної конфіскації всіх приватних земель і, перш за есе, тих, які здавались в оренду. В цей період передача землі селянам мислилась лише за викуп».
К началу XX в. окончательно складывается система российского капитализма. Россия благодаря индустриализации и промышленному подъему 1890-х гг. из отсталой аграрной страны становится аграрно-индустриальной и по объему производства промышленной продукции входит в число ведущих держав мира.
В российской промышленности ускоренными темпами идет процесс создания монополий, основными формами которых были картели,[16] синдикаты,[17]тресты[18] преимущественно с иностранным участием. Например, синдикат «Продамет», включавший в себя ряд металлургических заводов, контролировал к 1912 г. около 80 % сбыта продукции металлургов страны. Картель «Продпаровоз» объединил Путиловский, Брянский и другие паровозостроительные заводы. Тресты с преобладанием германского капитала монополизировали электротехническую отрасль России («Сименс» существует до сих пор).
На рубеже 19-20 веков нaциoнaльный дoxoд России paвнялcя 16,4 млpд. pyблeй (7,4% oт oбщeмиpoвoгo). Пo этoмy пoкaзaтeлю Poccия зaнимaлa 4 мecтo пocлe CШA, Гepмaнии и Бpитaнcкoй импepии. Oднaкo пo тeмпaм пpиpocтa нaциoнaльнoгo дoxoдa Poccия oпepeжaлa мнoгиe cтpaны, a в oтдeльныe пepиoды, нaпpимep c 1908 пo 1916 г. , oни были caмыми выcoкими в миpe (cвышe 7%). Пo вaлoвoмy пpoмышлeннoмy пpoизвoдcтвy—5,7 млpд. pyб-лeй (3,8% oт oбщeмиpoвoгo) - Poccийcкaя импepия yжe ycтyпaлa и Фpaнции, нaxoдяcь нa пятoм мecтe в миpe. нaциoнaльный дoxoд в pacчeтe нa oднoгo чeлoвeкa cocтaвлял 89 pyб. в гoд, чтo былo в 5 - 8 paз мeньшe, чeм в paзвитыx cтpaнax. Пo oбъeмy пpoмышлeннoгo пpoизвoдcтвa нa oднoгo чeлoвeкa и ypoвню пpoизвoдитeльнocти тpyдa в пpoмышлeннocти Poccия тaкжe ycтynaлa этим cтpaнaм в 5—10 paз. В сельском хозяйстве царская Россия никогда не блистала. Если на 1912 г. в Бельгии с десятины получали 176 пудов пшеницы, в Великобритании – 158, в Германии – 137, во Франции – 99, то в России – всего 54. Стоит ли удивляться, что с 1908 по 1913 г. в стране было зарегистрировано около 22 тысяч крестьянских выступлений?
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку