Відповідь:
У четвертому періоді проти Священної Римської імперії відкрито виступила Франція, яка до цього підтримувала повстанців у Нідерландах та вела війни в Італії. Шведи уклали з Річчю Посполитою Шмутсдорфський договір (1635) й кинули проти імператора усі сили. Французькі й шведські війська здобули перемоги при Брейтенфельді (1642), Рокруа (1643), Янковом (1645). Попри це, сили Габсбургського союзу та антигабсбурзької коаліції сильно виснажилися, тому 1645 року розпочалися мирні переговори, що закінчилися підписанням Вестфальського миру.
Пояснення:
Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були пов'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого висували претензії на французький престол. У свою чергу Королівство Франція прагнуло витіснити англійців з Аквітанії (яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року). Обидві держави бажали володіти Фландрією. Попри початкові успіхи, Королівство Англії зазнало поразки у війні, через що на континенті у нього збереглося лише одне володіння — порт Кале, який воно утримувало до 1559 року.
