Відповідь:
Абеляр П’єр (1079—1142 рр.). Видатний мислитель середньовічної Європи. Попередник схоластів. Шукав підкріплення віровчення розумом, тому неминуче впадав у єресь. Церква засуджувала його за «зухвальство, з яким він копається в божественних таємницях». Написав блискучу пам’ятку середньовічної літератури — «Історію моїх бідувань». Йому заздрили, його переслідували. Помер у Клюнійському монастирі.
Алкуїн Флакк Альбін (бл. 735—804 рр.). Видатний представник «Каралінзького відродження». Заснував при дворі Карла Великого школи, бібліотеки, майстерні з переписування книг. Рятував за навчання дітей не лише богослов’я, а й «людських наук» — грамоти й філософії.
Аль-Біруні (973—1048 рр.). Видатний середньоазійський мовознавець, історик, математик, астроном. Писав арабською мовою. Написав фундаментальну працю про Індію.
Альфред Великий (бл. 871—900 рр.). Король Англії. Невтомно вів боротьбу проти набігів норманів-датчан. Утворив на північному сході Англії країну датського закону — Денло. Видав нову збірку законів. Уперше запропонував податок у Англії («датські гроші»). Опікувався освітою, наукою.
Пояснення:
потому-что
Спарта – одно из государств, располагавшихся на древнегреческой территории (Пелопоннес), которое сделало существенный вклад в развитие военного дела. Разработанные там принципы используются современными армиями.Древняя история Спарты начинается с XI века до н. э. возникновением одноименного города в Лаконии (южная область Пелопоннеса). Территория сначала была освоена ахейцами, а в X веке до н. э. завоевана дорийцами (древнегреческие племена).
Законодателем государственного устройства Спарты считается царь Ликург (9 век до н. э.), превративший ее из военной демократии в рабовладельческую республику. Аристократическое государство устанавливало строгие правила существования жителей, ограничивало развитие частной собственности. Аристократия должна была осваивать только спорт и военное искусство, а простой народ и рабы – земледелие, торговлю, ремесла.
Объяснение: