4. Событие. Начало
ПОДГОТОВке
положившее
Францию и созданию антифранцузской коалиции европейских государств:
1) стремление Франции навязать России своего кандидата на престол Речи
Посполитой
2) революция во Франции
3) отказ от участия в русско-турецкой войне на стороне России
4) ИНСТҮПление Франции против разделов Речи Посполитой.​

Осіріс, в єгипетській міфології бог продуктивних сил природи, владика загробного світу, суддя в царстві мертвих. Осіріс був старшим сином бога землі Геба і богині неба Нут, братом і чоловіком Ісіди. Він царював на землі після богів Pa, Шу і Геба і навчив єгиптян землеробство, виноградарству і виноробству, видобутку й обробки мідної та золотої руди, лікарському мистецтву, будівництву міст, заснував культ богів.
Сет, його брат, злобний бог пустелі, вирішив погубити Осіріса і виготовив саркофаг за міркою старшого брата. Влаштувавши бенкет, він запросив Осіріса і оголосив, що саркофаг буде подарований тому, кому доведеться впору. Коли Осіріс ліг в capкофаг, змовники зачинили кришку, залили її свинцем і кинули у води Нілу.
Вірна дружина Осіріса, Ісіда, знайшла тіло чоловіка, витягла чудесним чином приховану в ньому життєву силу і зачала від мертвого Осіріса сина, названого Гором. Коли Гор виріс, він помстився Сету. Своє чарівне Око, вирване Сетом на початку битви, Гор дав проковтнути мертвому батькові. Осіріс ожив, але не захотів повернутися на землю, а, залишивши трон Гору, став царювати і вершити суд в загробному світі.
Зазвичай Осіріса зображували людиною із зеленою шкірою, сидячим серед дерев, або з виноградною лозою, що обвиває його фігуру. Вважалося, що, подібно всьому рослинному світу, Осіріс щороку помирає і відроджується до нового життя, але запліднююча життєва сила в ньому зберігається навіть в мертвому. В епоху еллінізму Стародавнього Єгипту Осіріс ототожнювався з грецьким богом Діонісом

Очень хорошие бойцы: воинственные и храбрые, составляли костяк римской армии. Даже терпя неоднократные поражения, они не охладевали и вновь развязывали войны с соседями.

А кроме того, эти хитрецы - римляне - додумались до того, что если они сами не в состоянии победить ни одно из тех государств, что существовали в то время, то почему бы не стравить их между собой, обещая поддержку и тому и другому? Пусть вымотаются в войнах как следует, а там и они подоспеют и возьмут их практически голыми руками.

Именно тогда знаменитая фраза: "Разделяй и властвуй" и стала правилом Рима.