Контрольна робота зі всесвітньої історії № 4 «Османська імперія. Країни Східної Європи у XVI – I пол. XVIII ст.»

1) Який тип держави був у Речі Посполитій?
а) конституційна монархія
б) парламентська республіка
в) шляхетська республіка
г) абсолютна монархія

2) Яка королівська династія припинила своє існування в Польщі зі смертю Сигізмунда ІІ Августа?
а) Гедиміновичів
б) Валуа
в) Вазів
г) Ягеллонів

3) На території якої країни діяли повстанські загони гайдуків?
а) Речі Посполитої
б) Священної Римської імперії
в) Московської держави
г) Османської імперії

4) У результаті якої унії Польща і Литва об’єдналися в Річ Посполиту?
а) Кревська унія
б) Городельська унія
в) Берестейська унія
г) Люблінська унія

5) За правління якого султана Османська імперія досягла найбільшого розквіту?
а) Селіма І Грізного
б) Сулеймана І Пишного
в) Османа ІІ
г) Мехмеда ІV

6) Яке ханство Іван Грозний підкорив перше?
а) Казанське ханство
б) Астраханське ханство
в) Сибірське ханство
г) Кримське ханство

7) У період правління якого російського царя існувала опричнина?
а) Івана ІІІ
б) Івана ІV
в) Василія ІІІ
г) Бориса Годунова

8) З яким шведським королем воював Петро І у Північній війні?
а) Фредеріком ІV
б) Карлом ХІІ
в) Августом ІІ
г) Фрідріхом І

9) У якому році Московська держава була проголошена Російською імперією?
а) 1654 р.
б) 1686 р.
в) 1700 р.
г) 1721 р.

10. Установіть відповідність між поняттям і визначенням:

1. вотчина А) основний напрямок християнства в Московській державі;
2. маєток Б) земельні володіння, що передавалися у спадщину;
3. опричнина В) земельна ділянка, що надавалася за службу государю;
4. православ’я Г) переслідування Іваном ІV боярства.

11. Поставте події часів правління Петра І у хронологічній послідовності:

А Підписання Ніштадтського миру
Б Прутський похід
В Поява «Табелі про ранги»
Г Полтавська битва

12. Установіть відповідність між поняттям і визначенням:

1. «Смутні часи» А) втручання однієї або декількох країн у внутрішні
справи будь-якої держави;
2. Семибоярщина Б) станово-представницький орган;
3. інтервенція В) уряд бояр під час Смути;
4. Земський собор Г) смуга заколотів, ослаблення влади, вторгнення
іноземних сил, що мали місце в Московській державі на
початку ХVІІ ст.

Програма братства була викладена у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження, бажання загальнослов'янської єдності та народовладдя.

Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної конфедерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів;

З огляду на вищеописані документи, можу заявити, що характеристика Кирило-Мефодіївського товариства як "революційну та прокомуністську організацію" не є цілковито доречною з наступних причин:

1. Про комунізм в документах не було сказано нічого особливого, братство боролося лише за рівні права в не залежності від народу.

2. Хоча кирило-мефодіївсьці й мали певні революційні настрої, вони вбачали зміни лише шляхом реформ, а не за до грубої сили

3. Небезпечною організація була лише для уряду, втім вона діяла виключно в інтересах народу

Работа над государственной уставной грамотой началась после речи, произнесённой Александром I в марте 1818 года при открытии Сейма Царства Польского, в которой он заявил, что со временем действие» конституционных учреждений будет распространено на всю Россию. Текст государственной уставной грамоты написан на французском языке чиновником канцелярии Новосильцова французом П. И. Пешар-Дешаном. Перевод на русский язык сделан П. А. Вяземским. Работа над проектом (состоял из 193 статей) завершена в 1820 году. Был подготовлен манифест о введении государственной уставной грамоты (остался неподписанным).

Государственная уставная грамота предполагала создание общероссийского двухпалатного пар­ла­мен­та - Государственного сейма (верхняя палата - Сенат, нижняя - Посольская палата). Такие же двухпалатные парламенты должны были учреждаться в 12 наместничествах, на которые предполагалось разделить Российскую империю. Предполагалось, что члены верхних палат будут назначаться императором, нижних - избираться. Государственная уставная грамота провозглашала разделение законодательной, судебной и исполнительной властей, свободу слова, печати и вероисповеданий (вместе с тем оговаривалось, что православная религия останется господствующей, а равноправие предусматривалось только для христиан), объявлялось о равенстве всех перед законом, гарантировалась неприкосновенность личности. Крепостное право и крепостные крестьяне не упоминались; таким образом, конституционные нормы на них не распространялись.

Избирательные права получали дворяне и члены «градских обществ» («учёные, имеющие академические или университетские аттестаты, художники трёх главных художеств» - архитектуры, скульптуры, жи­во­пи­си; банкиры, судовладельцы, купцы первых 2 гильдий, цеховые мастера), владевшие недвижимостью (её размер не оговаривался), в возрасте не моложе 25 лет. Вне зависимости от имущественного ценза из участия в выборах исключались лица иудейского вероисповедания. Избранными могли быть лица, достигшие 30 лет, пользовавшиеся правами гражданина и имевшие имущественный ценз, определяемый для каждого наместничества.

Государственная уставная грамота являлась попыткой соединения самодержавия с конституционной системой: парламент мог отвергнуть внесённый императором закон, но был лишён права законодательной инициативы. Император обладал всей полнотой исполнительной власти и правом законодательной инициативы.

Рост освободительного движения в Европе (восстания в Неаполе, Пьемонте, Испании и Греции), встревоживший пра­ви­тель­ст­ва стран - членов Священного союза, а также явное сопротивление идее реформ среди высших сановников империи заставили императора Александра I отказаться от конституционных планов.