Характеристика Жангир хана 10 предложений.
) ​

Глухівські статті, які складалися з 27 пунктів, починалися з того, що мали бути збережені "права й вольності", підтверджені за Б. Хмельницьким. Царські воєводи залишалися, крім Києва, ще в Чернігові, Ніжині, Переяславі й Острі, але вони не мали права втручатися у справи місцевого населення; суди над обвинуваченими росіянами мали відбуватися за участі українців. Заборонялися постої російського війська в козацьких дворах, дано амністію полоненим росіянами українцям, які зуміли втекти на рідну землю, та ін. Збір податків до царського скарбу здійснювала гетьманська адміністрація. З цих доходів утри­мувалася старшина та 30-тисячне реєстрове військо. Крім того, гетьманові надавалося право утримувати наймане військо (1000 чол.), т. зв. компанійців, для несення охоронної служби і приборкання розрухи. Одночасно було заборонено перехід селян у ко­заки.

За Московськими статтями:

українські міста й землі переходили під безпосередню владу московського царя;

гетьманському урядові заборонялося вступати в дипломатичні зносини з іноземними державами;

обмежувалося право вільного обрання гетьмана: відтепер вибори мали відбуватися лише з дозволу царя й у присутності московських послів;

збільшувалася кількість московських військ в Україні, причому український уряд зобов'язувався безкоштовно постачати їм харчі;

військові гарнізони розміщувалися тепер, крім головних полкових міст, ще й у Полтаві, Кременчуці, Новгороді-Сіверському, Каневі й навіть на Запоріжжі (у фортеці Кодак);

збирання податків з українського населення (за винятком козаків) покладалося на московських воєвод і всі збори мали йти до царської скарбниці;

українська церква підпорядковувалася московському патріархові;

фактично лише козацький стан зберігав свої автономні права;

заборонялося використання в Гетьманщині фальшивих грошей, якими насильно розплачувалися на українських землях московські військові;

поверталися королівські грамоти на магдебурзьке право українським містам (забрані за наказом царя), зокрема Києву, Переяславу, Ніжину, Каневу, Чернігову, Почепу, Гадячу, Стародубу, Остру та ін.

Объяснение:Московські статті викликали величезне обурення серед усіх верств українського населення, вони стали головною причиною антимосковського повстання в Гетьманщині, а згодом і загибелі самого гетьмана І. Брюховецького.

Происходившая из захудалого немецкого рода, Екатерина II (Софья-Августа Фредерика Ангальт-Цербстская) отличалась умом и образованностью. В начале своего царствования она попыталась править в духе просвещенного абсолютизма, под которым понимается такая форма монархии при которой монарх проводит косметические либеральные преобразования, не затрагивающие основ абсолютизма. Кроме Екатерины, к числу просвещенных монархов относились Людовик XVI, Фридрих II Великий.
С целью изменения российского законодательства в сторону его либерализации императрица созывает в 1767 г. Уложенную комиссию, в которую входили выборные депутаты от дворянства, городов, духовенства и государственных крестьян. Эта комиссия должна была выработать новый свод законов вместо действующего до сих пор и безнадежно устаревшего Соборного уложения 1649 г. Екатерина обратилась к депутатам с Наказом, призывавшим к созданию в России гражданского общества (равенство всех перед законом, верховенство закона). Однако деятельность комиссии не дала ожидаемых результатов. В 1769 г. комиссия была распущена.