,очень надобно,хотя бы 2-3 предложения на каждый вопрос. Повсякденне життя в країнах Західної Європи у XVIII ст.

1. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

«У середині XVIII ст. матеріальний життєвий устрій основної маси населення Європи — селян або ремісників у невеликих містечках — залишався приблизно таким самим, як і за декілька століть до цього. В інтелектуальному житті натомість відбулися надзвичайно серйозні зміни. Поки що вони стосувалися тільки представників освіченої еліти, яка швидко розвивається й дедалі більше задає тон суспільним змінам у цілому» (Кенігсбергер Г. Європа раннього Нового масу. 1500-1789).

1. Чому добробут селян і ремісників не змінювався на краще?

2. Хто був рушійною силою суспільних змін? Чому вони стосувалися лише представників освіченої еліти?

2. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

«...У XVIII ст. остаточно сформувалося таке почуття, як батьківська любов, яке не було відоме людям доби Середньовіччя [...] У цей час виникли дитяча мода, ігри, казки (на Заході цей літературний жанр запровадили французи Шарль Перро та Франсуа де Фенелон). Відтак суспільні еліти створювали дитині якомога кращі умови, щоб повністю розвинулися її уява та почуття, виявився інтелектуальний потенціал. Батьки, які усвідомлювали неповторну цінність своєї дитини для себе, намагалися дати їй добре виховання та освіту, планували її майбутнє...» (Ададуров В. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII ст.). — Львів, 2002).

1. Яким було ставлення до дітей у добу Середньовіччя?

2. Коли сталися зміни в суспільній свідомості щодо погляду на світ дитинства?

3. Чи пов’язували батьки процес виховання дитини з її майбутнім життям?

3. Прочитайте уривок про бал при дворі французького короля Людовіка ХV й дайте відповіді на запитання.

«Близько 7-ї години ввечері король пройшов до королеви... Їх Величності, дофін, сестри короля, принцеси крові й придворні кавалери та дами, розкішно вбрані, в одежі, що вражала своїм багатством і смаком не менше, ніж дивовижним блиском коштовностей, вийшли процесією й прибули під супровід усіх інструментів, розпорошених у всіх кімнатах величезних апартаментів» (Французький журнал «Mercure de France»).

1. Як проводили своє дозвілля наближені до королівського двору особи?

2. Хто входив до свити короля?

3. З якою метою представники аристократії намагалися потрапити на королівський бал?

4. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

«Характерним явищем тогочасного суспільства була перука. Уведення перуки [...] приписують то Людовікові XIII, то Людовікові XIV, які в такий іб хотіли приховати лисину. У другій половині XVII ст. в моду входять пишні, що спадають до плеч кучерями, перуки. Потім їх стали припудрювати, а у XVIII ст. чоловічі перуки носили у вигляді невеликих накладок із косичками, а пані продовжували носити складні каркасні конструкції, заввишки кілька десятків сантиметрів. Популярність такої екстравагантної і шкідливої моди пояснювалася демонстрацією статусу й авторитету...» (Кенігсбергер Г. Європа раннього Нового часу. 1500-1789).

1. З якою метою в середовищі аристократії з’явилися перші перуки?

2. Наскільки зручними були перуки в щоденному побуті знаті?

3. Чи були перуки шкідливими для здоров’я?

4. Чому простолюд не носив перук?

5. Прочитайте уривок і дайте відповіді на запитання.

На початку XVIII ст. в Парижі усталився звичай, коли жінки дворянського походження приймали в домашніх салонах різних приватних осіб для вишуканих розмов на заздалегідь заплановану тему. Так формувалися кола людей з інтелектуальними інтересами. У середині XVIII ст. існувало багато таких салонів. Так, автори «Енциклопедії», починаючи з 1764 р., збиралися в салоні мадемуазель Жюлі де Леспінас.
«Мадемуазель де Леспінас удалося згуртувати у своєму домі надзвичайно вишукану, інтелектуальну й найрізноманітнішу публіку. Вона сходилася сюди щоденно від п’ятої до дев’ятої години ввечері. Коло учасників постійно змінюється. Людина завжди може бути певна, що зустріне тут виняткових чоловіків усіх можливих рангів із державних органів, з церковних кіл, з королівського двору або військових кіл. Регулярно сюди приходять визначні іноземці й письменники... Мадемуазель вступною промовою задає тему, підтримує розмову або відходить від неї, залежно від свого бажання. Політика, релігія, філософія, новинки — у цих дебатах не оминають жодних тем».

1. Хто з авторів «Енциклопедії» міг бути присутнім на прийомі в салоні Жюлі де Леспінас?
2. Яка публіка зазвичай збиралася на таких вечірках?
3. Як проходили інтелектуальні дискусії?
4. Чи були на них, на вашу думку, заборонені теми?