Заполните таблицу , если что 17 век

РЕВОЛЮЦІЯ ТА ГУСИТСЬКІ ВІЙНИ Звістка про мученицьку смерть Я. Гуса викликала в Чехії хвилю обурення й посилила реформаторські прагнення суспільства. В країні розпочалася справжня революція: люди захоплювали церковні землі, виганяли з храмів католицьких священиків і замінювали їх на прихильників гусизму, які стали здійснювати відправи по-новому: причащаючи всіх обома видами (вином і хлібом). Раніше так причащалося тільки католицьке духовенство, що вважалося ознакою його привілейованого становища. На захист Я. Гуса виступили викладачі та студенти Празького університету, а від імені різних верств населення була складена "Демократична петиція" (вересень 1415 р.). Налякані масштабом народного руху чеські католицькі магнати, міський патриціат, римо-католицький клір та імператор Сигізмунд об'єднали свої зусилля для наступу проти гуситів, стали піддавати гонінням гуситських священиків, призначати на державні посади лише противників реформ. У відповідь процесія радикально налаштованих гуситів, очолювана священиком Я. Желівським, рушила до Новомєстської ратуші, вимагаючи звільнення ув'язнених однодумців. А коли власті відмовилися виконати цю вимогу, натовп захопив будинок ратуші й розправився з представниками влади. Невдовзі повсталі пражани обрали нову міську раду. Ці події започаткували, гуситську революцію (1419—1471), в якій необхідно виділити основні етапи: 1419—1437рр. — Гуситські війни; 1437—1471рр. — період розвитку трансформованого чеського суспільства й прагнення до компромісу з навколишнім світом. Король Вацлав IV змушений був визнати зміну влади. Прага перетворилася на революційний центр країни. Після раптової смерті Вацлава IV (16 серпня 1419 р.) на чеський трон став претендувати Сигізмунд (Жигмонд) Люксембург. За цих умов поміркований табір гуситів (переважно представників заможних в), готовий до компромісу з католицьким кліром та німцями, наприкінці серпня підготував вимоги до Сигізмунда, після виконання яких помірковані гусити погоджувалися визнати його чеським монархом: 1) гарантія причастя мирян обома видами; 2) свобода "закону Божого" або богослужіння; 3) секуляризація церковного майна; 4) визнання нової влади в Празі. Ці вимоги стали відомі як програма "Празьких артикулів ". Згодом поміркованих гуситів стали називати "утраквістами" (каліхстинами), або чашниками. Захищаючи національні інтереси утраквісти вимагали заборонити іноземцям не лише обіймати в Чехії державні посади, а й купувати нерухоме майно. Однак радикальні сили прагнули до подальшого розвитку революції. В середині жовтня 1419 р. Прагу наповнили тисячі селян, які прибули до міста з різних регіонів Чехії. Тоді противники реформації захопили Празький Град і Малу Страну й розмістили там свої війська. У відповідь гусити 25 жовтня зайняли Вишеград. Королева Софія мусила втікати з Праги. Й хоча невдовзі було укладено перемир'я, революція продовжувала свою переможну ходу.

Вотчина-земля ,которая передавалась по наследству.
Русская правда-первый свод законов.
Дань: натуральный или денежный побор с покорённых племён и народов; термин древнерусского финансового права. Выплачивающий дань называется — Данник. В отличие от оброка, дань налагалась не индивидуально
Госуда́рство — политическая форма организации общества на определённой территории, удовлетворяющая некоторым дополнительным требованиям.
ВарягиГруппа в составе населения Древней Руси, носящая этнический, профессиональный, либо социальный характер, который вызывает многочисленные дискуссии. На Руси варягами называли выходцев из Скандинавии и соседних с ними народов - славян балтийского региона. Варяги известны как наёмные воины либо торговцы в Древнерусском государстве и Византии.