Відповідь:
1. Населення та умови життя на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст.Протягом другої половини століття кількість населення західноукраїнських земель збільшилася. . Оскільки за цей відтинок часу загальна кількість населення значно зросла, питома вага українців у його складі зменшилася. Зростання чисельності населення дедалі більше загострювало місцеві соціально-економічні проблеми. У Галичині густота населення в сільській місцевості протягом цього часу збільшилася з 32 до 102 осіб на 1 кв км
2. Особливості економічного розвитку Галичини, Буковини та ЗакарпаттяРеволюційні події 1848–1849 рр. були важливим етапом у розвитку європейських країн. Попри те, що революції завершилися поразкою, вони уможливили пришвидшення процесів подальшого становлення індустріального суспільства.
У 50–60-х рр., завдяки політиці віденського уряду і західних і центральних провінціях Австро-Угорщини швидкими темпами розвивалася промисловість, а Галичина, Буковина і Закарпаття зберігали давній, аграрний характер економіки. Її розвиток на західноукраїнських землях дедалі більше визначався інтересами великої фабричної промисловості у західних провінціях.
3. Розвиток промисловостіУ несприятливих умовах австро-угорського панування західноукраїнська промисловість розвивалася сповільненими темпами. Переважна більшість промислових робітників працювала не у великій фабричній промисловості, а на дрібних підприємствах і майстернях. За офіційними даними, 1885 р. в Східній Галичині на 175 підприємствах обробної промисловості з числом робітників понад 20 осіб працювало лише 10 тис. душ. У Закарпатті тоді ж було декілька таких підприємств, а на Буковині взагалі не було.
4. Зміни в сільському господарствіАграрні реформи, здійснені на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр., увільнили селян від залишків кріпацтва, проте їхнє становище залишалося дуже тяжким. За своє вивільнення селяни мусили протягом 50 років сплачувати щорічні платежі. У цілому реформа 1848 р. коштувала західноукраїнському селянству понад 300 млн флоринів.
5. Початок трудової еміграції українцівЗлиденні заробітки або повна їх відсутність, страх іще не розорених селян перед майбутніми злиднями, зубожіння більшості селянства, нестача землі, пошуки порятунку від голодної смерті, тягар національного гноблення й політичного безправ’я стали основними причинами масової трудової еміграції західноукраїнських селян до країн Європи, Північної та Південної Америки. Вона була прямим наслідком політики віденського уряду, спрямованої на висмоктування життєдайних соків із національних окраїн на користь розвиненого центру імперії.
Міста і міське населенняЗахідноукраїнські міста, внаслідок імперської політики гальмування індустріалізації краю, впродовж тривалого часу зберігали свій традиційний вигляд. Міське населення поступово зростало. Швидше за інші розвивалися Львів і Чернівці, а також міста, що були значними залізничними центрами,– Станіслав, Стрий та ін. Зростало також населення Дрогобича й Борислава, де виникли нафтодобувні підприємства.
100-летняя война была не непрерывной, а чередой конфликтов, продолжавшихся чуть более ста лет, и началась плохо для французов, которым пришлось столкнуться с врагами с трех сторон: Англии, Аквитании и Бургундии. Казалось, что французская королевская власть собирается потерять свою корону. Но при Жанне д’Арк были важны не сражения, а объединение дворян вокруг французского короля. Конечно, она сделала это, выиграв битву. До такой степени, что французский король начал бояться ее дурной славы и не сделал ничего, чтобы ее, когда она попала в плен.
Но это было все, что нужно, чтобы удержать дворян на стороне французского короля и показать нерешительность, что за ним может последовать преимущество. Лучшая политика вернула могущественных экс-вассалов обратно на французскую сторону. Англичане начали терять больше, чем выиграли, и английские дворяне решили, что им это не нравится. Вместо того, чтобы возвращать добычу и выкупы, теперь они платили им. Поднять армии стоило денег, и они оказались в минусе. Когда их оттолкнули, они начали ворчать. С риском потерять поддержку своих дворян и потеряв много французских земель, английский король, наконец, мог только принять, что он потерпел поражение.
Объяснение:
Также в войне есть преимущество домашнего поля. В определенные эпохи ценность оборонительной деятельности еще выше. В период 100-летней войны значение обороны было исключительно высоким. Главным наступательным оружием был конный бронированный рыцарь. От него было относительно легко защититься.
Затем возникла проблема снабжения. Французы сражались у себя дома. Местные рынки были поблизости. Английская база снабжения находилась на другой стороне Ла-Манша. Английские армии было трудно организовать, трудно транспортировать, дорого снабжать и не воевать на знакомой территории.
Еще сыграла роль артиллерия во время битвы при Кастийоне. Братья Бюро реорганизовали полевую артиллерию, развивая использование пушек. Оба они лично руководили артиллерией во всех боях за Нормандию и Кайенну. После использования металлических шаров, а не каменных шаров, изготовления меньших, более мобильных и мощных пушек.
И в Столетнюю войну произошел разворот альянсов. Бургундия отвернулась от Англии и присоединилась к королю Франции после 1435 года. И только Кале отошел Англии.
