Для досягнення цього Рішельє припинив скликання Генеральних штатів, обмежив права Паризького парламенту. Поступово усі почали звикати до того, що єдиним джерелом влади в країні є король.
Кардинал розгорнув рішучу боротьбу проти аристократії. Всіх, хто не бажав коритися королівській владі, було відправлено у вигнання або засуджено, їхні замки зруйновано, під загрозою смертної кари заборонено дуелі — поєдинки між дворянами.
Для виконання своїх рішень на місцях кардинал реорганізував систему управління і підпорядкував її королю. У провінції призначалися інтенданти — королівські урядовці, які відповідали за надходження податків і стан справ.
Нагальним завданням, без вирішення якого Францію не можна було вважати монархічною державою з необмеженою владою короля, була ліквідація гугенотської республіки на півдні країни. Війна проти гугенотів, що розпочалася 1620 p., тривала 8 років і завершилася перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів було зруйновано, а в 1629 р. прийнято «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони і фортец
Навряд чи можна говорити про будь-які істотні досягнення Рішельє в галузі дипломатії та зовнішньої політики за час його першого міністерства; його діяльність військового міністра була ефективніша Це могло б здатися дивним, знаючи його подальші успіхи в сфері зовнішньої політики. Однак, враховуючи обставини того часу, швидше такий стан речей можна визнати закономірністю. Уявлення Рішельє про міжнародні відносини сильно відрізнялися від тих принципів, якими керувався уряд Марії Медічі; насамперед це стосувалося відносин з Іспанією. Безумовно, єпископ Люсонській не міг йти на прямий конфлікт з королевою, до того ж це не дало б ніяких результатів, крім зміщення самого Рішельє. Залишаючись зовні лояльним, Арман в той же час не бачив в, які могли б покращити існуючий стан справ.
Объяснение:
