Задания суммативного оценивания
за IV четверть по предмету «История Казахстана»
1.Выберите правильный ответ.
1. Племена, населявшие берега Енисея и Алтай:
A) Гунны.
B) Саки
C) Уйсуни
D) Канглы
E) Сарматы
2. Война между гуннами и Китаем продлилась:
A) более 100 лет
B) более 200 лет
C) более 300 лет
D) более 400 лет
E) более 500 лет
3. Переселение гуннов на запад началось в:
A) ІІ в. до н.э.
B) ІІ в. до н.э.
C) ІІІ в. до н.э.
D) ІІ в. н.э.
E) ІІІ в. н.э.
4. Каталаунская битва состоялась в:
A) 300 г.
B) 351 г.
C) 400 г.
D) 450 г.
E) 451 г.
5. Период сарматских племен:
A) VІІ в. до н.э.-V в. н.э.
B) VІІІ в. до н.э.-V в. н.э.
C) VІІІ в. до н.э.-VІ в. н.э.
D) VІІІ в. до н.э.-ІV в. н.э.
E) VІІІ в. до н.э.-ІІІ в. н.э.
6. Сарматский курган с захороненными женщинами-жрицами:
A) Бесоба
B) Сынтас
C) Мардан
D) Бәйте
E) Терең
[6]
2.Дополните пропущенные слова.
(1) был хотя и главным, но далеко не единственным товаром, который перевозился по трансконтинентальному пути. Из Центральной Азии вывозились (2), весьма ценимые в Китае, военное снаряжение, (3) и серебро, полудрагоценные камни и изделия из стекла, кожа и шерсть, ковры и хлопчатобумажные ткани, экзотические фрукты арбузы и персики, курдючные овцы и охотничьи собаки, леопарды и львы. Из Китая караваны везли (4) и металлическую посуду, лакированные изделия и косметику, (5) и рис. В дорожных мешках купцов можно было найти слоновые бивни, (6) рога, черепаховые панцири, пряности и многое другое.
Великий шёлковый путь сыграл большую роль в развитии экономических и культурных связей народов Передней Азии, Кавказа, (7) и Китая, он, например, служил проводником рас и инноваций, в том числе в (9) (танцы, музыка, изобразительное искусство, архитектура), (10) (христианство, буддизм, ислам, манихейство), (11) (само производство шёлка, а также пороха, бумаги и т. п.).
[11]
Объяснение:
88005553535
Для середньовічної культури характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і панівна роль релігії і церкви. Середньовічне суспільство, як організм з клітин, складалося з безлічі соціальних станів (соціальних в). Людина за народженням належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним таким станом були пов'язані своє коло політичних і майнових прав і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани (духовенство, феодали — землевласники), потім купецтво, ремісники, селяни (останні у Франції об'єднувались у «третій стан»). Чітку формулу вивів на рубежі X — XI століть єпископ французького міста Лана Адальберон: « одні моляться, інші воюють, треті працюють…». Кожен стан був носієм і відповідного типу культури
