мне) 1.У якому році була укладена Гадяцька угода? а) 1658 р.; б) 1659 р.; в) 1660 р.; г) 1661 р.; д) 1662 р.
2. Хто був суперником І. Брюховецького у виборах гетьмана на «Чорній Раді»? а) М. Ханенко; б) Ю. Хмельницький; в) Г. Гуляницький; г) П. Суховій; д) Я. Сомко.
3. Назвіть автора чотиритомної «Книги житій святих»: а) Л. Баранович; б) Д. Туптало; в) І. Галятовський; г) С. Яворський; д) Ф. Прокопович. ІІ рівень
4. Що із зазначених фактів характеризує гетьманство І. Мазепи? а) у внутрішній політиці спирався на козацьку старшину; б) був самостійним у зовнішній політиці; в) підписав Коломацькі статті; г) сприяв розвитку української культури; д) його резиденцією був Глухів; е) допоміг повстанню С. Палія на Київщині.
5. Установіть хронологічну послідовність подій: а) зруйнування Батурина росіянами; б) битва під Чудновим; в) Бахчисарайський мир; г) «Конституція» П. Орлика; д) Коломацькі статті
6. Установіть причини й наслідки явища (події), проаналізувавши інформацію. На початку ХVІІІ ст. чисельність населення у паланках сягала 150–200 тис. чол. ІІІ рівень (завдання оцінюються у )
7. Дайте визначення понять і термінів: «Чигиринські походи», «козацьке бароко», «чумацтво».
8. Виберіть твердження, з яким ви погоджуєтеся. Коротко обґрунтуйте свою думку. Наслідком Чигиринських походів стало те, що: а) уся Київщина відійшла до складу Речі Посполитої; б) Д. Многогрішний позбувся гетьманства; в) до Московії відійшла Лівобережна Україна з Києвом. ІV рівень (завдання оцінюються у ) 9. Що було спільного у програмах визволення України І. Виговського та І. Мазепи?.
10. Чому Андрусівське перемир’я стало для України трагедією?

Панели ларца Тутанхамона (ок. 1340 г. до н.э.) украшены кропотливо выполненными изображениями. На одной из них изображен фараон, во главе своего войска побивающий колесничное войско азиатов. По одежде - это хурриты и западносемиты городов-государств Сирии-Палестины: нет примет ни хеттского, ни митаннийского вооружения.
Сам бой изображен а-ля Питер Джексон - без тактического правдоподобия.  Колесничные войска фараона скромно движутся у него за спиной. Сам фараон скачет перед ними и обращает в бегство вражеское колесничное полчище. При этом он один, без возничего (так ездили не на войну, а на охоту или на парад - смысл изображения не только в том, что фигура фараона должна выделяться одна, так что возничий противопоказан, но и в том, что избиение врага для фараона - все равно что охота или парадная прогулка).  Супостат являет собой картину "смешались в кучу кони, люди", и эту кучу рассекают, добивая сокрушенных врагов, египетские пехотинцы - копейщики и меченосцы  (которые каким-то чудом оказались впереди самого фараона. На самом деле художник просто совместил несколько временных моментов на одном изображении: фараон атакует и громит вражескую колесничную группу, а воины-пехотинцы потом добивают разгромленных. Первый момент требовал изобразить врагов перед фараоном, убегающими от него, а второй - египетских пехотинцев среди этих поверженных врагов. В результате некоторые египетские пехотинцы вообще изображены развернутыми навстречу фараону). Кроме пехотинцев, врагов добивают боевые египетские собаки (по-видимому, собаки самого фараона - они изображены рядом с его колесницей), спущенные с повода и действующие самостоятельно.

Со второй половины 50-х гг. XIX в. в отечественной истории начинается новая полоса. Поворот-ным пунктом явились реформы 60-70-х гг., которые охватили раз¬личные стороны жизни общества. Их не случайно называют великими: по глубине, масштабности и последствиям равных им реформ не было в предшествующей истории России. Импульс ускорения, которое придали эти реформы со-циально-экономическому и духовному развитию страны, был очень мощным. Он не был утрачен и в условиях свертывания Александром III либеральных преобразований. Консервативный курс нового императора на сохранение основ самодержавия, как и непоследовательность реформаторских усилий Александра II, не позволили в полной мере решить задачи перехода к индустриальному обществу. Все это наложило неизгладимый отпечаток на развитие Казанской губернии в пореформенный период.