Почему раньше народ уважал би и жырау?​

У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.

Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви

Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.

Апрельский кризис 1917, политический кризис власти в России, возникший вскоре после Февральской буржуазно-демократической революции, обусловленный непримиримыми противоречиями между массами и империалистической буржуазией. Начался стихийно после того, как 20 апреля (3 мая) стало известно, что министр иностранных дел П. Н. Милюков обратился 18 апреля (1 мая) к союзным державам с нотой о готовности Временного правительства продолжать войну до победы.
  В первое коалиционное правительство, объявленное 6(19) мая, вошли наряду с кадетами лидеры эсеров и меньшевиков В. М. Чернов, А. Ф. Керенский, И. Г. Церетели, М. И. Скобелев. Кризис власти был временно ликвидирован, но причины его возникновения не были устранены.