NuraiZhu
05.05.2023 13:27

Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?

1.1. «...Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри в життєві сили і майбутнє свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло прапор нашої національної самостійності і почало закликати до праці. Се покоління назвалося народовцями. Народовцями, - бо своєю задачею вважало працю для народу в рідній мові того народу...» (М. Лозинський)

1.2. «...Один зі старших руських діячів, о. Стефан Качала, член-засновник "Матиці", який разом із молоддю старався скерувати "Матицю" на добру дорогу, виклав у газеті "Слово" проект заснування нового товариства для ти народу і поставив йому за мету: "сприяти розвитку народно ти в напрямах моральному, матеріальному і політичному через видання практичних книжок, брошур і т. д. тією мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства...» (М. Лозинський)

1.3. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть своє належне знання руської мови - усно і на письмі; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Східній Галичині стосовно руських сторін, а також з власної ініціативи користувалися лише руською мовою і руським письмом; бажано, щоб у Львівському університеті була створена кафедра історії руського народу (з руською мовою викладання)...; бажано відкрити підготовчий клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Східній Галичині...; бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типу і вже існуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополі і Перемишлі повністю утраквізувати (зробити двомовними. - Авт.)...»​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
socnyjarbuz
15.03.2021 04:52

Сражение произошло 30 июля, когда 30-тысячный русский корпус генерала Николая Криденера атаковал турецкие редуты к северу и к востоку от Плевны. Перед атакой русские провели артподготовку, в ходе которой было уничтожено несколько турецких орудий, установленных в недостроенных укреплениях. После артобстрела русские войска во главе с Криденером пошли в бой, но их действия оказались несогласованными. Захватив две траншеи и три укрепления, атакующие были остановлены у редута. После нескольких яростных турецких контратак Криденер в конце дня отдал приказ об отступлении, чем и завершилась вторая попытка штурма. Потери убитыми составили 1 000 турок и 3 000 русских, в плен попала почти тысяча раненых русских солдат.

0,0(0 оценок)
Ответ:
1greg
15.03.2021 04:52

Відповідь: Произведённый в 1865 году в генерал-лейтенанты, в 1876-м получил в командование IX армейский корпус, назначенный в состав Дунайской армии, действовавшей против турок[1].

На корпус Криденера была возложена операция против крепости Никополя, которую он и взял 4 июля 1877 года. Награждённый за это дело орденом святого Георгия 3 степени, Криденер был двинут со своим корпусом к Плевне, но действия его здесь 8 и 18 июля были неудачны. Оставшись во главе корпуса, принял участие в блокаде Плевны и отражении прорыва из неё войск Османа-паши, а затем начальствовал левой колонной войск отряда генерала Гурко во время зимнего похода за Балканы.

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота