Слобідська Україна межувала на заході з Гетьманщиною, на півдні із Запорожжям і володіннями Кримського ханства, на сході з Доном, на півночі з Московщиною. Вона обіймала частину Середньої височини й сусідню з нею Донецьку низовину, північнно-східну частину Придніпровської низовини і невелику частину Донецького кряжа. В сучасних межах охоплює центрально-південну частину Сумської області, Харківську область, північну частину Луганської області та північно-східну частину Донецької області, західну, центральну, східну, південну частини Білгородської, південні частини Воронізької, та Курської областей.
Саме поняття «слобідський козацький полк» включало в себе не стільки сам полк як військову одиницю, а конкретну територію з усіма містами, містечками, слободами, селами, селами і хуторами і їх населенням, з числа якого і йшло формування того чи іншого полку.
Объяснение:
