Галицько-Волинське князівство в силу свого географічного положення та історичної долі знаходилося під постійним впливом різних культур — європейського католицизму і православ'я та азійського китаєцентризму та ісламу. Це спричинило постання нової галицько-волинської культури, яка успадкувала традиції Київської Русі й увібрала у себе багато новацій сусідніх держав. На сьогодні більшість відомостей про цю культуру маємо з писемних і археологічних джерел.
Головними культурними центрами князівства були великі міста і православні монастирі, які водночас відігравали роль основних освітніх центрів держави. Провідну роль у культурному житті країни займала Волинь, а саме місто Володимир, давнішня цитадель Романовичів. Місто прославилося завдяки діяльності князя Василька, якого літописець згадував як «книжника великого і філософа, якого не було у всій землі і після нього не буде». Цей князь розбудував Берестя і Кам'янець, створив власну бібліотеку, спорудив чимало церков по всій Волині, яким дарував ікони і книги. Другим за значенням культурним центром був Галич, відомий своїм митрополичим собором, церквою св. Пантелеймона, а також пам'ятками письменства — Галицько-Волинським літописом та Галицьким євангелієм. До найбільших і найвідоміших монастирів князівства входили Полонинський, Богородичний та монастирі.
Киргизско-китайские отношения — двусторонние отношения между Киргизией и Китаем. Дипломатические отношения между странами были установлены в 1992 году. Протяжённость государственной границы между странами составляет 858 км[1]. На Китай в 2011 году пришлось 15,57 % внешнеторгового оборота Киргизии
2
Империя Тан (18 июня 618 — 4 июня 907, кит. 唐朝, Танчао) — китайская империя, основанная Ли Юанем. ... Танский период стал эпохой расцвета средневекового Китая, именно эпоха Тан традиционно считается в Китае периодом наивысшего могущества страны, когда она опережала в развитии все современные ей страны мира.
