Хотя бы подію, но лучше где то 5-8 предложений​

Внутриполитическая деятельность Александра 1 (1801-1825 годы), вступившего на престол в результате дворцового переворота, отличалась противоречивостью, особенно до войны 1812 года. Первые же манифесты нового императора свидетельствовали о разрыве его с политикой прежнего царствования.

Он сразу заявил, что будет править "по закону и сердцу" Екатерины II. Вслед за этим появились указы о снятии ограничений на торговлю с Англией, об амнистии и восстановлении в правах лиц, подвергшихся гонениям при Павле 1.

Александр 1 подтвердил екатерининские Жалованные грамоты дворянству и городам. Вместо упразднённого павловского Совета при высочайшем дворе, Указом от 30 марта 1801 года "для рассуждения о делах государственных" был учреждён Непременный совет.

Негласный комитет

Однако вся работа нового императора по подготовке задуманных им преобразований сосредоточилась в Негласном комитете, состоявшем из либерально настроенных дворян и прозванный реакционерами "якобинской шайкой". Негласный комитет работал год, но единственным результатом стало создание 8 министерств вместо петровских коллегий. Министерствам соответствовали входящие в них учреждения на местах. Это позволяло лучше руководить отраслями государственного управления. Министры подчинялись непосредственно императору. Сенат стал высшим судебным органом империи. Он также контролировал соблюдение законности в стране и деятельность административных органов.

Либеральное реформаторство Александра 1

Внутренняя политика Александра 1 в начале его царствования характеризовалось некоторым стремлением к либеральному реформаторству. Однако, эти начинания ни в чём не коснулись устоев государства - самодержавия и крепостного права. В 1803 году он издал указ "О вольных хлебопашцах", который разрешал помещикам отпускать на волю крепостных с наделением их землёй за выкуп. Это вызвало недовольство дворян, указ не получил широкого применения, хотя правительство признало им принципиальную возможность освобождения крестьян, законодательно определило условия этого освобождения и права освобождённых.

Люблінська унія була укладена 1 липня 1569 року – угода про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту. 

Причини укладення унії полягали в тому, що Польща здавна прагнула підкорити собі Велике князівство Литовське, об'­єднати дві держави в одну під владою одного монарха.

^ Для України люблінська унія мала як позитивні так і негативні наслідки.

Позитивні наслідки

- у рамках однієї держави об'єдналася більшість українських земель. Це сприяло культурному і політичному об'єднанню українського народу, створювало

передумови для перетворення його в націю;

- у Річі Посполитій запорозьке козацтво активно втягувалося в політичне життя і швидко перетворилося в самостійну політичну силу;

- в Україні розширилася мережа установ освіти, зріс вплив культури Західної Європи.

^ Негативні наслідки

- проявилися не відразу, однак вони спричинили болісні зміни і потрясіння в українському суспільстві:

-зросли повинності і податки для селян і міщан;

-українське населення зазнавало національно-релігійних утисків;

-багато українських князів і шляхта ополячувалися (відбувалася полонізація

знаті). Це означало, що українське суспільство втрачало свою політичну еліту;

-українці терпіли сваволю з боку шляхти і коронного польського війська;

-Польська держава не могла захистити українські землі від турецько-татарської агресії.