1. Укажите годы правления Александра III
А) 1881-1894
2. За что современники прозвали Александра III Миротворцем?
Б) за его миролюбивую политику на внешнеполитической арене
3. Какие страны подписали договор о создании Союза трех императоров?
Б) Россия, Австро-Венгрия и Германия
4. Так называемый циркуляр о «кухаркиных детях» (1887г.):
А) запрещал принимать в гимназии детей низших социальных слоев
5. Кто такие земские начальники?
В) назначаемые министром внутренних дел чиновники, осуществляющие административный контроль
6. По Университетскому уставу 1884г. собрания и выступления студентов:
А) разрешались при участии ректора или попечителя университета
7. Строительство Транссибирской магистрали началось в:
Б) 1904г.
7. Наставником Александра III, вдохновителем его политики контрреформ был:
А) С.Уваров
8. Основной причиной медленного развития сельского хозяйства во второй половине XIX в. является:
А) сохранение глубоких феодальных пережитков в деревне (помещичье землевладение, отрезки, община)
9. Что вы знаете о возведении храма Христа
ответ: его построили в честь победы Российской империи в Отечественной войне 1812 года, но воссоздали его в 90е.
10. На каких условиях было осуществлено присоединение Средней Азии к России?
ответ: просто русские войска вошли сначала в Кокандское ханство, а потом в Казахстан, взяли Ташкент и входе такое аннексии Кокандское ханство и Бухарский эмират согласились на то, что их внешняя политика находится под контролем России. В общем, Кокандское ханство, Хивинское ханство и Бухарский эмират просто стали вассалами России.
11. Назовите государства, объединившиеся в Тройственный союз?
ответ: это были Германия, Австро-Венгрия и Италя.
12. Дайте определение понятиям
Коалиция – объединение организаций, партий, государств – в общем, групп – ради общей цели.
Реформа – поэтапное преобразование на законодательном уровне.
Контрреформа – отмена проведенных реформ.
Цензура – государственный надзор за культурной деятельностью общества.
Протекционизм – экономическая политика, представляющая собой запрет на ввоз импорта, поддержку внутреннего производителя и расширение внутреннего рынка.
У 30-х роках змінюються акценти у внутрішній політиці Російської імперії. Новий міністр народної освіти граф С. Уваров наполягав на тому, що шлях до процвітання російської держави лежить через зміцнення трьох принципово важливих суспільних основ — самодержавства, православ'я, народності. Поява пропагандистського гасла "народності" означала не що інше як посилення процесу русифікації та новий наступ на права національних меншин. У цьому контексті й слід оцінювати та сприймати факт виникнення 1846 р. у Києві української політичної організації — Кирило-Мефодіївського товариства (братства). Це об'єднання, з одного боку, стало яскравим свідченням невмирущості політичної традиції обстоювання українського автономізму, з іншого — закономірним виявом загальноєвропейських тенденцій та процесів. Таємна організація виникла під впливом загострення протистояння у Європі між силами абсолютизму і демократії; ідеологічно сформувалася на основі передових західноєвропейських філософських систем та ідей польського романтизму; організаційно згуртувалася, наслідуючи приклад європейських таємних організацій; стала своєрідною реакцією українського народу на посилення наступу царату на його права.
Засновниками Кирило-Мефодіївського товариства були В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш, О. Маркевич. Пізніше до його складу увійшли Г. Андрузький, О. Навроцький, Д. Пильчиков, І. Посяда, М. Савич, О. Тулуб. У роботі товариства активну участь брав і Т. Шевченко.
