Назовите работу Машхура Жусупа Копеевича о колониальной политике​

Русская православная церковь в борьбе с ордынским игом.

Монголо-татарское нашествие было самым тяжким испытанием для Руси. В результате монгольского нашествия и установившегося ордынского ига обезлюдели русские города, утратились многие ремёсла, пришла в упадок культура, замедлилась централизация русских земель. Татары грабили, убивали, уводили в плен многих русских людей. Из-за постоянных междоусобиц князья не могли объединиться и отразить набеги татар.

Церковь не раз обращалось с призывом к единению, и хотя сами татары были веротерпимы и не представляли никакой угрозы Православной Церкви и вере и даже освободили от дани духовенство и церковные земли, церковь активно боролась против татар. Церковь не раз пыталась призвать к миру князей, отстоять и защитить великую Русь, принимала большое участие в борьбе с игом. Поскольку татары с уважением относились к церкви, то некоторые священнослужители часто ездили в Орду с Яркий пример тому – святитель Алексий, который не раз заступался за Русь.

Православная церковь не дала ра Русской державе в период феодальной раздробленности и монголо-татарского ига. Ведь тогда Русь представляла собой скопление мелких княжеств, постоянно враждовавших между собой. Но церковь была одна, подчиняющаяся одному митрополиту Всея Руси. Митрополия находилась до 1300 г. в Киеве, затем некоторое время - во Владимире, затем в Москве. Именно поддержка церкви позволила начать процесс объединения русских земель вокруг Москвы в 14 веке.

Наслідки промислової революції

У результаті революції сформувався політичний устрій нової Англії. Промислова революція, що розпочалася пізніше, сприяла, у свою чергу, формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль почала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин стала дешевою, що спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Мінявся й характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фабричні товари.

Величезні зміни відбулись у соціальній структурі суспільства: старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам.

Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію. Вони володіли фабриками та заводами, знали ринки і вміло пристосовувалися до мінливого попиту споживачів. Для переважної більшості підприємців головним мірилом успішної діяльності ставав зиск. Без цього, звісна річ, жодне виробництво розвиватися не могло, тому з появою з суспільстві підприємців і найманих робітників почалася боротьба, спричинена конфліктом інтересів: або інтереси підприємця і розвитку виробництва, або інтереси найманого робітника і збільшення оплати його праці, соціальні гарантії. Перші виступи робітників були спрямовані проти машин, оскільки вони вважали їх винними у погіршенні умов праці, скороченні працюючих і заробітної плати. «Борців з машинами» назвали луддитами.

У період промислової революції головними верствами англійського суспільства стали підприємці та наймані робітники, що свідчило про формування в Англії індустріального суспільства. Існували й інші традиційні верстви, але вони вже не відігравали вирішальної ролі і поступово зникали.

Объяснение:

якось так)