Задание 3. Выберите верные утверждения (верно-неверно). 1. Старинный вариант домбры назывался танбура. ( )

2. Во второй половине 19 в. большая часть казахских детей обучалась в

мусульманских мектебах. ( ).

3. Во второй половине 19 в. царское правительство поощряло

распространение религиозного образования. ( ).

4. Хан Жангир был прогрессивны человеком, владеющим русским,

персидским, арабским, татарским языками. ( ).

5. Присоединение казахских земель к России не оказаоло влияния на

систему образования и просвещения. ( ).​

Русско-польская война — вооружённый конфликт между Россией и Речью Посполитой, в ходе которого польско-литовские войска на два года (с 1610 по 1612) оккупировали Московский Кремль. В русскоязычной литературе часто именуется польско-литовской интервенцией или польско-шведской интервенцией. Одно из основных событий Смутного времени.

Польские магнаты вторгались в Россию первоначально под предлогом оказания Лжедмитрию I и Лжедмитрию II (в 1605 и 1607—1609 годах), а потом с прямо высказанной целью покорить Русское царство. Официально Речь Посполитая в лице короля Сигизмунда III вступила в войну после заключения царём Василием Шуйским союза с враждебным полякам Шведским королевством (см. Выборгский трактат 1609 года). Царское войско было разгромлено в Клушинском сражении, польско-литовское войско овладело Москвой, пленило Шуйского и попыталось посадить на его место королевича Владислава.

В 1612 году Второе народное ополчение освободило Москву от интервентов, однако война полыхала до 1618 года, когда польские и казацкие формирования разорили южные области русского государства и без успеха осаждали Москву. Война завершилась подписанием Деулинского перемирия, по которому к Речи Посполитой отошли Смоленская, Стародубская и Черниговская земли.

Поясніть на прикладах, як ви розумієте твердження: «Заняття людей, їхні житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають».Ви вже розумієте, як важливо для історика знати, коли відбулася та чи інша подія. Однак історію іноді називають подорожжю не лише у часі, а й у просторі.Споглядаючи навколишній простір, ми вивчаємо, які довкола гори, ріки, моря, рівнини, який клімат у цій місцевості. Зазвичай ці відомості дозволяють нам зрозуміти, як заняття людей, їхнє житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають. Наприклад, люди, які живуть у місцині з теплим кліматом (у країнах Африки, Південної Америки і т.д.), будують житло, що значно відрізняється від бу-;шнків на територіях з морозними і сніжними зимами (у країнах Скандинавії тощо).Якщо ми дивимося на простір з точки зору історії, то звертаємо увагу і на те, які народи заселяли цю територію у різні часи, з’ясовуємо, як ці народи добували все необхідне для життя, які знаряддя праці виготовляли, Історики приділяють велику увагу місцям, де відбувалися певні події минулого. Це може бути історія окремих континентів (Африки ЧИ ПівденноїАмерики), певних країн (Китаю, України) чи окремих регіонів (Донбасу, Полісся) і населених пунктів (історія міст Ужгорода, Одеси, села Паланки Черкаської області тощо).Порівняйте зображення людей на малюнках. Чим відрізняються їхній одяг та б життя та чому? 
Зв’язок життя людей з простором можна простежити і за назвами міст, сіл чи місцевостей. Вони невід’ємно пов’язані з часом, коли виникли, і з мовою, якою користувалися народи, що засвоювали цей простір; з їхніми заняттями. Наприклад, назва нашої столиці — Київ — говорить про те, що воно слов’янського2 походження (місто Кия). Назва міста Запоріжжя тісно пов’язане не тільки з місцевістю біля колишніх порогів на Дніпрі, а й із територією, де проживали козаки. А ось назва міста Бахчисарай має кримськотатарське походження й означає «сад-палац».легенди та пісні складали, які традиції зберігали.
Якось отак