Скласти характеристику митрополита Андрея Шептицького за таким планом: 1. Умови формування особистості.
2. Основні напрями діяльності.
3. Ваше ставлення до історичного діяча.
Андрей Шептицько

По смерті князя Данила (1264) його королівство розпалося. Спочатку влада  перейшла  до Василька Романовича (1264- 1269).  Для нього, м’якого й поступливого, цей тягар виявився непосильним. Не маючи вдачі володаря, він не спромігся зберегти ні централізованої влади, ні територіально-політичної цілісності королівства. Влада його поширювалася лише на Західну Волинь зі стольним містом Володимиром. Поновилася удільна система. Сини Данила отримали:  Лев  — Галицьку й Перемишльську  землі, Шварно -  Холмську й Белзьку землі та Чорну Русь (Західна  Волинь),  Мстислав  -   Луцьк  зі Східною Волинню і Теребовлянщину. Коли ж Василько Романович помер, його землю успадкував син Володимир. Володимир Василькович після смерті свого батька в 1269 році зайняв престол у Володимирі (Волинському) й став правитиземлями Західної Волині. Це був дуже освічений,  добрий, чесний, справедливий  і мужній  володар, котрий,  уникаючи  війн  із сусідами, дбав  про добробут населення, розвиток ремесел, промислів, торгівлі, сільського господарства. Попри важку хворобу займався розбудовою міст, церков і монастирів, опікувався письменством  і культурою. Він належить до найвизначніших постатей нашої історії. Саме з його ім’ям дослідники пов’язують створення другої, волинської, частини Галицько-Волинського літопису.

1. Рабочие, крестьяне и другие революционные слои выступили недостаточно активно для свержения самодержавия. Движения различных движущих сил революции было разрозненным.
2. Армия, несмотря на 437 (в том числе 106 вооруженных) антиправительственных выступлений солдат и матросов в целом осталась на стороне царского режима.
3. Либеральное движение и социальные слои, на которые оно опиралось, после Манифеста 17 октября питали иллюзии о возможности достижения своих целей мирными, в том числе парламентскими, средствами и выступали вместе с рабочими и крестьянами лишь до осени 1905 г.
4. Недостаточный размах приняло национально-освободительное движение.
5. Большую царизму оказали иностранные капиталисты, боявшиеся потери своих капиталовложений в России и распространения революции на Западную Европу. Иностранный заём 1906 г. в 843 млн. руб царское правительство от финансового банкротства и укрепил его положение царизму и заключение мира с Японией.