
В тех странах Европы, где быстро развивались торговля и капиталистические отношения (Англия, Нидерланды, отдельные части Франции, Италии, Германии), появился новый тип людей — предпринимателей на любое дело, предприятие, чтобы добиться личного успеха. Купец выходил из гильдии, чтобы стать пайщиком акционерной компании. Ремесленник покидал собратьев по цеху, чтобы они не запрещали ему использовать на новой мануфактуре токарные станки. Крестьянин, разбогатевший на продаже молока и шерсти, покидал сельскую общину, чтобы не платить вместе со всеми оброк феодалу за небольшой надел. Вместо этого он брал у феодала в аренду (временное пользование за плату) большой участок земли и строил там ферму — дом с амбаром, коровником, птичником. Все эти предприниматели — акционер, мануфактурист, фермер — нанимали наемных рабочих, конкурировали на рынке, сколачивали капиталы. Так появлялся новый слой общества — капиталисты (буржуазия, предприниматели).
Процес розпаду Київської Русі на удільні князівства вдалось на деякий час зупинити Великим князям Київським Володимиру Мономаху (1113—1125) та його сину Мстиславу Великому (1125—1132). У 1113 році, після повстання киян Володимир став великим князем. Йому вдалось зосередити у своїх руках владу на 3/4 території Київської Русі. Крім великої київської землі під його владою перебували Переяславське, Смоленське і Ростово-Суздальське князівства. У Новгородському князівстві сидів старший син Мономаха, Мстислав. Чернігово-Сіверські Святославичі, Галицькі Ростиславичі та Полоцькі князі визнавали верховну владу Володимира та підкорялись йому.
Ще більших успіхів вдалось досягти Мстиславу Володимировичу. У 1127 р. після усобиці між потомками Святослава Ярославича, йому вдалось закріпитись у Курському князівстві де Мстислав посадив свого старшого сина, Ізяслава. У 1127—1129 рр. Мстислав здійснив 2 походи на Полоцьке князівство внаслідок яких місцеві князі Всеславичі були вигнані з батьківських столів і відправлені на заслання у Візантію.
Якби така тенденція продовжувалась, розпаду можна було уникнути.
Объяснение: