запишите значения казахского ханства 1. Социальные 2. Историческое. 3. Экономические .​

Формой налогов в Древней Руси выступала дань, которую выплачивали подвластные племена. Чаще всего единицей налогообложения выступал «дым» , то есть дом, или семейный очаг. Размер налога традиционно был в одну шкурку с дыма. В некоторых случаях, с племени вятичей, бралось по монете от рала (плуга) . Формой сбора дани было полюдье, когда князь с дружиной с ноября по апрель объезжал подданных. Русь делилась на несколько податных округов, полюдье в киевском округе проходило по землям древлян, дреговичей, кривичей, радимичей и северян. Особый округ представлял собой Новгород, выплачивающий около 3000 гривен. Максимальный размер дани по поздней венгерской легенде в X веке составлял 10 тыс. марок (30 или более тысяч гривен) . Сбор дани осуществляли дружины по несколько сотен воинов. Господствующая этно-сословная группа населения, которая называлась «русь» выплачивала князю десятую часть от своих годовых доходов. В 946 году после подавления восстания древлян княгиня Ольга провела налоговую реформу, упорядочив сбор дани. Она установила «уроки» , то есть размеры дани, и создала «погосты» , крепости на пути полюдья, в которых жили княжеские администраторы и куда свозилась дань. Такая форма сбора дани и сама дань назывались «повоз» . При уплате налога подданные получали глиняные печати с княжеским знаком, что страховало их от повторного сбора. Реформа содействовала централизации великокняжеской власти и ослаблению власти племенных князей.

Суецька криза, Синайська війна, Синайська операція, а також Троїста агресія (араб. العدوان الثلاثي‎)

(29 жовтня  — 6 листопада 1956)  — військовий конфлікт між Великою Британією, Французькою республікою та Ізраїлем, з одного боку, та Республікою Єгипет з іншого боку.

Метою військових дій було: для Великої Британії та Франції — відновлення контролю над Суецьким каналом, для Ізраїлю — відновлення ізраїльського судноплавства Акабською затокою, руйнацію єгипетської військової інфраструктури на Синаї і в Газі, убезпечення західного кордону від нападів фідаїнів.

Канал одразу став стратегічно важливим, бо забезпечив найкоротший зв'язок між Середземним морем та Індійським океаном, полегшив торгівлю і допоміг європейським колоніальним державам у їхніх зв'язках та керуванні колоніями.

1875 року, внаслідок боргу та фінансової кризи, єгипетський хедив був змушений продати свої акції Компанії Суецького каналу британському уряду, яким на той час керував Бенджамін Дізраелі. За цією оборудкою Британія отримали 44 % акцій, решта належала французьким приватним інвесторам.

У 1882 р. під час Англо-єгипетської війни Сполучене Королівство окупувало Єгипет, а також отримало контроль над власне каналом, його фінансами та операціями. Константинопольська конвенція 1888 року оголосила канал нейтральною зоною під британським захистом.[8] При ратифікації конвенції Османська імперія погодилася дозволити вільне міжнародне судноплавство через канал під час війни та миру.