Назвати котика якого ян 3 собеський називав віденським богатирем​

1. Норманська теорія, її започаткували німецькі вчені Г. Баєр та Г. Міллер, які працювали в другій половині XVIII ст. в Російській Академії наук.

"Норманісти" наголошують, що східні слов'яни були нездатні без зовнішньої до створити свою державу, а варяги (нормани) відіграли вирішальну роль у створенні Київської держави. Слово "Русь" походить від фінської назви шведів "Ruotsi".

2. За хозарською теорію поляни є не слов'янами, а різновидом хазарів. Модель влади, яка існувала в Хозарії. Там водночас правили два царі - цар по крові (хакан каган), та його "заступник" (хакан-бек). Тогочасні візантійські та арабські джерела згадують Аскольда з титулом хакана.

3. Панюркська теорія, за якою слово "Русь" походить від іранського і означає - світлий та належить іраномовним мешканцям одного з регіонів Середнього Подніпров'я.

4. Теорія природно-історичного (автохтонного) розвитку. Прибічниками цієї теорії були і видатні українські історики В. Антонович, М. Грушевський та інші. Прихильниками цієї теорії стверджують, що у східних слов'ян існували політичні та соціально-економічні передумови для створення своєї держави: високий рівень розвитку виробничих відносин, існувала майнова диференціація, відбувалося захоплення старійшинами общинних земель, багато-чисельні військові походи, результатом яких була велика кількість здобичі. Основними джерелами є літопис "Повість врем'яних літ", який розповідає про правління князя-слов'янина Кия (кін. V - поч. VІ ст.) та хроніка "Бертинські аннали".

Перші три концепції, хоч і і мають під собою певну фактичну основу (варязьке походження багатьох руських князів, правління двох князів одночасно, різні варіанти походження слова "Русь" тощо), але ігнорують повністю ту обставину, що державність - це результат тривалого соціально-економічного і політичного розвитку, її не можна принести ззовні. Тому чимало вчених схиляється до думки, що Київська Русь утворилася на власній основі внаслідок тривалого процесу первіснообщинного ладу та формування класового суспільства у східних слов'ян. Розвиток феодальних відносин, а також переростання органів племінного управління в державні органи сприяли перетворенню союзів племен у "княжіння" державного типу.

1)Голод, разруха  в стране, которую вызвала Опричнина Ивана 4. Не удачная для России Ливонская война, она так и не дала возможность России обрести выход к Балтике. Постоянная смена власть, не было человека, который окончательно бы укрепился на русском престоле. Из-за  не урожая, который вызвала засуха, произошло крестьянское восстание Хлопка. Все это послужило причинами недовольства людей.
3)Прямой наследник Ивана Грозного, пусть и незаконнорожденный, был конкурентом узурпатору Борису Годунову.
После смерти Федора Иоанновича тот de jure взял власть в свои руки. На Руси началось Смутное время, во время которого имя царевича Дмитрия стало прикрытием для множества самозванцев, и у каждого была своя версия "чудесного "
3)Династический кризис конца 16 века выливался из правления Ивана Грозного. Не оставив твердого в решениях наследника (Федор Иванович не участвовал в принятии важный государственных решений), Иван IV обрек страну на кризис династии, а значит и на кризис всего государства. После смерти Федора Ивановича прямых наследников у Рюриковичей не осталось. Однако власть не могла достаться родовитому или популярному человеку, нужен был потомок царя, имеющий право на трон. Дело осложнялось тем, что младшие ветви династии Рюриковичей имели весьма зыбкие права на трон и не могли претендовать напрямую, так как родство было неблизким. Основными кандидатами на престол стали Федор Романов, Борис Годунов, Федор Мстиславский и Богдан Бельский. В результате было решено выбрать царя на Соборе 1598 года. Царем был выбран Борис Годунов. Однако большая часть боярства проигнорировало это решение и возложила корону на Симеона Бекбулатовича, объяснив это тем, что его род принадлежит к династии Золотой Орды. Также именно он заменил Ивана Грозного при его временном отречении от престола. В результате борьбы Годунову удалось победить боярство и заручиться поддержкой армии и Церкви. Короновался Борис 3 сентября 1598 года в Успенском соборе. Однако устранение политических оппонентов это не решило проблемы законности власти. Ведь царь выбранный людьми, а не данный «Божественным промыслом» был малолигитимен и не пользовался большой поддержкой. 
4)В Угличе был убит царевич Дмитрий, убийцей считали Бориса Годунова. Устранение соперника якобы ему взойти на престол.