Дальнейшее развитие древнерусской дипломатии связано с именами Владимира Великого и Ярослава Мудрого, подкреплявших международные договоры династическими связями. Во время правления Владимира русско-византийские отношения, в связи с принятием Русью христианства восточного обряда, вышли на качественно новый уровень. Несколько раньше, в процессе поиска Владимиром подходящей религии для своего государства, Русь установила отношения и с Римом. История сохранила до наших дней имена нескольких киевских дипломатов этой эпохи — боярина Добрыни и его сына Константина Путяты, воеводы Вышаты, боярина Ивана Твориловича и ряда других.Согласно «Повести временных лет», первым дипломатическим визитом в истории Руси можно считать визит киевского князя Кия в столицу ВизантииЦарьград[1]. Однако личность самого Кия считается историками легендарной, что ставит факт вышеназванного визита под сомнение. Некоторые ученые считают, что в легенде о Кие отразились хорошо известные по византийским источникам походы «антов и склавинов» в VI в., которые сопровождались также дипломатическими контактами. Так, Юстиниан I отправил антам посольство, подтвердив согласие передать им крепость на левом берегу Дуная[2].
С конца ΙΧ века до нас дошли сведения о так называемых договорах «мира и любви» Руси с Византией, болгарами и др. Первый из договоров такого рода был заключен между Киевской Русью и Византией в 911 году вскоре после нападения на Константинополь, совершенного киевским князем Олегом около 907 г. Был заключен по инициативе Византии с целью предотвращения нападений со стороны киевских варягов в будущем[3]. Договор предоставлял подданным Киевской Руси весьма выгодные для них условия. В частности, русские купцы были освобождены от уплаты обычной 10-процентной таможенной пошлины на все товары, ввозимые и вывозимые из Золотого Рога[3]. Договор действовал вплоть до 944 г. когда киевский князь Игорь решил воспользоваться отсутствием императорского флота в Константинополе и попытался напасть на город с моря[4]. Попытка окончилась неудачей и следующий мирный договор от 944 г. был составлен на менее выгодных для Руси условиях, в частности была возвращена торговая пошлина в 10%[4].
В дальнейшем Киевская Русь заключала договоры с Византией в 971 и 1044 гг. Все они включали традиционные для того времени условия «мира и любви», определяли статус русских посольских и торговых миссий. Значительным этапом в русско-византийских отношениях стал договор князя Святослава с Византией, заключённый в 971 году, по которому стороны возвращались к отношениям, закреплённым в договорах 911 и 944 годов.
Кроме Византии, Древнерусское государство к X веку имело опыт дипломатических контактов с Хазарией, Волжской Болгарией, Дунайской Болгарией, Священной Римской Империей, а также печенегами и варягами.
ответ:Чи помічали ви, яке велике враження справляють ті твори літератури, які читаються в спокійній обстановці. Наприклад: на відпочинку чи під час якоїсь не дуже тяжкої і невідволікаючої уваги хвороби. Література дає колосальний найбiльший і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелигентною, розвиває почуття краси, але дає й розуміння життя, всіх його складностей, служить провідником в інші епохи й до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одним словом, робить вас мудрими. Але все це дається тільки тоді, коли ви читаєте, вникаючи в усі дрібниці. Адже найголовніше часто ховається в самих дрібницях. А таке читання можливе тільки тоді, коли ви читаєте iз задоволенням, не тому, що той чи інший твір треба прочитати, а тому, що він вам подобається. Ви відчули, що автору є що сказати, є чим з вами поділитися. І він вміє це робити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно, прочитайте ще раз, третій раз. У людині повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає в детялях, про які може пригадати в нужних обставинах, оточуючих і цим, то підняти настрій, то розрядити становище, то посмішити, то висловити своє ставлення до того, що відбувається з нею чи з абиким іншим. Вмійте читати не тільки для шкільних відповідей і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають зараз усі тiльки тому, що вона модна. Вмійте читати з інтересом і непоспішаючи. Чому телевізор частково витісняє зараз книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитися якусь передачу, сісти зручно, щоб вам ніщо не заважало, він вас відволікає від турбот. Він диктує, як дивитись і що дивитись. Але намайтесь вибрати книгу за своїм смаком. Сядьте з книгою зручніше і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші й цікавіші від багатьох передач. Я не кажу перестаньте дивитись телевізор, але я кажу дивіться з розбором. Читайте як умога більше і читайте з великим розбором. Визначайте самі свій вибір, користуючись тим, яку роль набула обрана вами книга з історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній є щось історичне, а може це істотне для культури людства виявитися істотним і для вас. Класичний твір той, який витримав випробування часу. З ним ви не втратити свій час, але класика не може відповісти на ці запитання сьогодення, тому потрібно читати й сучасну літературу. Не будьте метушливими! Метушливість заставляє людину безглуздно витрачати найбільший і найкоштовніший капітал, який вона має – свій час.
Объяснение:
