2.Продолжите предложение (10б) A. Основателями Казахского ханства являются султаны и
B. Первым ханом Казахского государства был
C. Касым был сыном
D. Касым реформировал обычное право и назвал его
E. Численность населения Казахского ханства при Касыме достигла человек
F. Хакназара именуют ханом казахским и
G. Хакназар хан заключил «клятвенный договор о дружбе и военном союзе» с Шайбанидом
H. «Предание себя божественной воле» - так переводится с арабского имя хана
I. Пленил Баба-султана и «отсек спесивую голову»

4.Отметьте "+"правильные и «- « неправильные утверждения: (6б)
А) «Катаганское побоище» произошло из-за противостояния хана Есима и Турсуна
В) Источниками по истории правления Касым хана является Мухаммад Хайдар
С) Законодательный свод «Жеты жаргы» был создан при Есиме
D) О правлении хана Тауке в народе говорили «Время, когда на спинах овец гнездились жаворонки»
E) В XV-XVII веках казахи наряду с исламом выполняли обряды древней религии, основанной на культе Тенгри
F) Циклический календарь казахов состоял из 15 лет
​

1)

Образование Древнерусского государства имело основополагающее значение для нашей страны, так как именно из него произошла Русь и в итоге Россия. Оно также имело очень важную роль для Европы.

Оказывая постоянный отпор Золотой орде, Древняя Русь выступала в роли надежного щита для европейских территорий. Это противостояние кочевникам было обусловлено мощью русских войск и широкой территорией Древней Руси.

Поэтому можно говорить о том, что европейцы обязаны нашим предкам в праве на существование. Помимо защитных свойств, Древняя Русь имела также и большое экономическое значение для зарубежных стран.

Русские ремесленники производили много продуктов, которые шли на экспорт. Они обеспечивали Европу мехом, кожей, мясом, зерном и прочими важными продуктами. Активная торговля обеспечивала устойчивость экономического развития участвовавших в ней стран и гарантировала обеспечение необходимой продукцией. Также Древняя Русь часто становилась союзником некоторых европейских государств в войнах.  

2)

Города Московской области всегда являлись надежной защитой столицы Российского государства. Например, в городе Коломна было собрано войско Дмитрия Донского и отправилось в поход на Куликово поле против войск хана Мамая.

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.