6. Розташуйте у хронологічній послідовності битви Наполеона: A Битва під Аустерлiцем; Б Бородінська битва; в Трафальгарська битва;
Битва під Ватерлоо.​

Объяснение:

1. Аграрный переворот даëт какие либо весомые новшества в сельском хозяйстве, а промышленный в металлургии, производстве и так далее.

2. В основном - недостаток рабочих мест в сельской местности и слабое производство на мануфактурах.

3. В сельской промышленности

4. Промышленность, металлургия, инфраструктура, само общество в целом, от аристократии к рабочему классу.

5. недовольство рабочих вызвало ужасные условия труда а так же наименьшая заработная плата. В ответ на это Рабочие стали создавать комунны - Профсоюзы, которые либо давили на правительство, либо на работодателей, ради улучшения условий труда.

6. Мануфактурная система была очень неэффективна в производстве, рабочие были фактически собственностью работодателей, а оборудование было отсталое, так же в основе своей мануфактуры контролировало государство.

Фабрики же совсем другое дело - работа на них была прибыльнее, станки лучше и их больше, а так же предприятием владел собственник.

7. в XIX прозвали так, потому-что стали активно использоваться паровые двигатели, появлялись первые паровозы, пароходы, первые автомобили, уголь начал активно применяться во всех сферах, как топливо, лошадь заменялась машинами.

8. Аристократия вела старый, консервативный образ жизни, и им пришлось меняться, иначе было никак. Они всë ещë владели большими землями, а их родословная распространялась в узких кругах. Со временем они стали продавать землю под городскую застройку, Аристократия стала занимать руководящие посты в банках, предприятиях, армии.

9. Малые должности в банках, они были Юристами, экономистами, малые должности в правительстве.

10. тех, кто владеет малым бизнесом, например ювелирная лавка.

Після смерті Карла VI 1740 р. у Священній Римській імперії не було спадкоємця престолу за чоловічою лінією. Наступницею імператора стала, за його бажанням, 23-річна донька Марія-Терезія. їй одразу довелося вступити у боротьбу проти претендентів на престол (війна за австрійську спадщину). Незважаючи на скрутне становище, вона зуміла захистити своє право.

Марія-Терезія започаткувала в імперії реформи в дусі освіченого абсолютизму.

Слід зауважити, що майже всі реформи, проведені Марією-Терезією, були продиктовані її прагненням захистити своє право на престол. З метою посилення центральної влади було створено Державну раду і центральний суд, завдяки чому вся повнота влади зосередилася в руках імператриці. Для успішного ведення війни проти суперників здійснено військову реформу, вербування найманців замінено рекрутськими наборами, що дало можливість збільшити армію зі 108 до 278 тис. вояків. Було уніфіковано систему податків — запроваджено загальний податок на прибуток, що його сплачували всі верстви суспільства. Ліквідовано внутрішні митні кордони. Селянам надали право викуповувати власні наділи, панщину обмежили трьома днями на тиждень. Було видано Цивільний («Терезіанський кодекс») і Кримінальний («Терезіанська Немезіда») кодекси. Здійснювалися заходи з розвитку освіти: було запроваджено загальну шкільну освіту й відокремлено школу від церкви.

Значно більшого у проведенні реформ досяг син Марії-Терезії Йосиф ІІ (1780-1790). Він вдався до подальшого посилення центральної влади. Було скасовано права провінційних станових зборів, посилено владу губернаторів, яких призначав імператор, урівнено в правах усі області, в судах та адміністраціях введено німецьку мову. Важливими стали реформи церкви. Йосиф прагнув підпорядкувати собі церкву та послабити її вплив на суспільство. Він постановив, щоби папські укази й розпорядження оприлюднювалися лише за згодою уряду, а чернечі ордени були підпорядковані місцевим єпископам; скоротив кількість монастирів і ченців. Конфісковані землі та майно було продано, частину доходів спрямовано на розвиток освіти; церковні школи переорієнтовано на світське навчання і підпорядковано «Вищій навчальній комісії». Зрештою, він наважився на втручання у внутрішню структуру католицької церкви і навіть змінив деякі обряди. За його правління було видано новий збірник законів («Йосифів законник»), а1781 р. скасовано особисту залежність селян.

Проведені Иосифом II реформи викликали широкий : позиційний рух. Селянською реформою були невдоволені поміщики, особливо угорські. Релігійна реформа спричинила конфлікт із папою та повстання в Бельгії, адміністративні —загострили національні протиріччя в імперії. Зрештою, наприкінці свого правління він скасував власні реформи, крім селянської та запровадженої віротерпимості.

Імператор Йосиф II, як і король Пруссії Фрідріх II та Катерина ІІ в Росії, був одним із представників освіченого абсолютизму. Він намагався втілити в життя ідеали, які так припали йому до вподоби, але довести все задумане до кінця не зміг.