По-перше, література дає нам широкий і глибокий досвід життя. вона робить людину інтелігентним, розвиває не тільки почуття краси, але й розуміння - розуміння життя, всіх її складнощів, служить провідником в інші епохи, до інших народів, розкриває перед нами серця людей, робить нас мудрішими. по-друге, читаючи книгу потрапляєш в таємничий і чарівний світ, переносишся в далеке минуле чи майбутнє. книги відпові на наші запитання, змушують думати і співпереживати героям. книги орієнтуватися в житті і вчитися на чужих помилках. отже, книгу потрібно берегти, з нею треба поводитися дуже обережно: не рвати, не загинати аркушів, а користуватися закладкою, не писати на аркушах ручкою. позначки треба робити олівцем а потім стирати їх, щоб вони не заважали іншим читачам. картон і папір роблять з дерева. якщо ми будемо берегти книги то збережемо ліси і красу нашої землі. отже, книги корисні і необхідні людині. їх треба берегти, щоб більша кількість людей могли ними скористатися. отже, книги нам багато знань. за їх ми поринаємо в інший світ-світ фантазій, інтриг, знань, сміху, добра чи зла. часом книги відкривають нам те, що ми не знаємо, про що ми навіть не підозрювали: таємниці океану або космосу, будова рослин або найдрібнішої клітини. книги розвивають нашу мову. з їх ми вчимося писати і читати. всі повинні читати книги, щоб більше знати, накопичувати досвід, відточувати майстерність у тій чи іншій професії. а щоб передати майбутнім поколінням існують розумні, добрі, хороші книги. таким чином, у кожної людини повинні бути улюблені твори, до яких він звертається неодноразово, які знає в деталях, про які може нагадати у відповідній обстановці оточуючих і цим підняти настрій. читати потрібно не тільки для шкільних відповідей і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають всі - вона модна. потрібно вміти читати з цікавістю і не поспішаючи. наприклад, класичні твори-ті, які витримали випробування часом. з ними ви не втратите своєї думки. на класика не може відповісти на всі питання сьогоднішнього дня. тому треба читати і сучасну літературу і т. д.
После смерти отца, в 306 году, был провозглашен войском августом, после победы над Максенцием в 312 году в битве у Мульвийского моста и над Лицинием в 323 стал единственным полновластным правителем римского государства, христианство сделал господствующей религией, в 330 году перенёс столицу государства в Византий (Константинополь), организовал новое государственное устройство. Константин почитается некоторыми христианскими церквями как святой в лике равноапостольных (Святой Равноапостольный царь Константин)[1]. В то же время Римско-католическая церковь долго не включала его имя в список своих святых[2][3], но после Брестской унии имя Константина вошло в список святых РКЦ, он почитается в настоящее время как святой в лике равноапостольных, память 21 мая или 3 июня[4] в храмах, использующих восточный обряд[5].
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
