40. Суверенне «Руське князівство», створюване за Гадяцьким трактатом, передбачало:
А) незалежність України Б) васальну залежність від Польщі і Литви В) васальну залежність від Московської держави Г) автономію в межах Речі Посполитої
41.Назвіть періодизацію Української національної революції (Хмельниччини) середини ХVІІ ст.
42 Розкрийте періодизацію національно-визвольної війни під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького
43. Вкажіть роки гетьманування Івана Мазепи:
А)1668-1672 рр. Б) 1672-1687 рр. В) 1687- 1709 рр. Г) 1686- 1710 рр.
44. Яким був зміст угоди укладеної між гетьманом І.Мазепою і шведським королем Карлом ХІІ у Великих Будищах 1708 р.
А) Україна мала стати незалежною державою, на її території проголошувалося князівство з довічною спадковою владою князя-гетьмана
Б) Швеція й Україна утворювали нову державу зі спільним королем, сенатом, спільною зовнішньою політикою В) гетьман без дозволу короля не міг змінювати структуру посад у Генеральній канцелярії і призначати нових полковників Г) заборонялися міждержавні стосунки козацької України, українське військо зобов’язувалося брати участь у воєнних експедиціях Швеції
45.Царські війська за наказом Петра І зруйнували Запорізьку Січ:
А) жовтень 1708 р. Б) травень 1709 р. В) вересень 1710 р. Г) березень 1711 р.
46. З якою метою царський уряд у 1722 р. утворив Малоросійську колегію?
А) контроль за діяльністю гетьмана і старшини Б) до гетьману у військових та судових справах В) проведення «Генерального слідства про маєтності» Г) підготовки нового українсько-російського міждержавного договору Д) установлення та стягнення податків до царської казни
47. До основних положень «Пактів і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика належать положення:
А) Україна – незалежна держава під протекторатом шведського короля Б) Україна – автономія в межах Речі Посполитої В) територія України складається з Чернігівського, Київського і Брацлавського воєводств Г) влада поділяється на 3 гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) та судову (Генеральний суд) Д) необмеженість прав гетьмана Е) державна релігія – православ’я Є) гарантом збереження прав і привілеїв Війська Запорозького виступав король Речі Посполитої.

.

8. Родоначальником династії, до якої він належав, був знаменитий статі легендарний Рюрик.

9. Ярослав не вважався основним спадкоємцем Володимира, оскільки він був найстаршим (він був другий, це також важливо), а також кульгав.

10. Шлях Ярослава Мудрого до влади був важкий, і супроводжувався тривалою боротьбою з братами. Після смерті батька Ярослав Мудрий протягом 4 років воював з братами за великокняжий київський престол, здобувши у підсумку перемогу.



11. Кожен брат мав своє місто з округою, своєрідні питомі князівства, а значить і військову силу.

12. Ярослав мав головний «козир» — у його війську були варязькі дружини, а також наймані нормани зі своїми конунгами. Ця військова сила була нечисленною, зате непереможною завдяки високому професіоналізму, якісному важкого озброєння і відвазі.

13. До створення своєї військової сили князь підійшов завчасно і грунтовно — у Новгороді він спорудив «двір для приїжджих», де проживали воїни зі Скандинавії, які були матеріально забезпечені.

14. У цьому дворі знайшов притулок скандинавський конунг Рингссон Едмунд, якого звинувачували у вбивстві Бурицлава, під цим ім’ям, можливо, був святий мученик Борис, син князя Володимира і візантійської принцеси Анни.



15. Дружиною Ярослава була Інгігерда, дочка шведського короля, яка на Русі прийняла ім’я Ірина.

16. Дружиною Ярослава Мудрого був заснований перший в Київському князівстві жіночий монастир.

17. Ярослав Мудрий доклав руку до складання першого на Стародавній Русі зводу законів «Руській правді».

18. Князь дуже любив читати. Його напівлегендарна бібліотека досі розшукується істориками та археологами.

19. Достовірно відомо, що Ярослав Мудрий накульгував. Можливо, саме із-за неможливості особисто блищати на полі бою, він розвивав свої розум та волю. І, судячи з того, що народ прозвав його «Мудрим», дуже успішно.



20. В якості князя Ярослав Мудрий пробув цілих 37 років — значний термін для правителя тієї епохи. Хоча в подальшому рекорд за термінами перебування у влади встановив один з його нащадків, Іван Грозний.

21. Ярослав Мудрий вважав династичні шлюби дуже корисними для зовнішньої політики. Протягом життя у нього було 10 дітей, семеро синів і три дочки, і він через роки став батьком і дідом безлічі європейських правителів.

22. Одним з онуків князя був Володимир Мономах.

23. Син Володимир одружився на Оді, яка була дочкою Шдадского графа Леопольда (місто біля Бремена). Син Ізяслав був чоловіком Гертруди, а її батьком був польський князь Мешко II.

24. Син Святослав одружився на Оді, яка була онукою німецького цісаря Генріха II. Син Ігор вінчався із графинею Орламиндской, німецькою принцесою Кунигундой.

25. Четвертий син Ярослава Всеволод одружився на дочці візантійського імператора Костянтина Мономаха, в цьому шлюбі народився київський князь Володимир Мономах.

Объяснение:

ПЕРВАЯ ИМПЕРИЯ - политический режим во Франции в 1804-1814 и 1815 годах.

18 мая 1804 года се­на­тус-кон­сульт про­воз­гла­сил пер­во­го кон­су­ла генерала На­по­ле­о­на Бо­на­пар­та «им­пе­ра­то­ром фран­цу­зов» под име­нем На­по­ле­о­на I. Это ре­ше­ние, оз­на­чав­шее пе­ре­ход от рес­пуб­ли­кан­ско­го строя к мо­нар­хи­че­ско­му, 6 но­яб­ря то­го же го­да бы­ло одоб­ре­но на национальном пле­бис­ци­те («за» по­да­но 3,52 миллиона го­ло­сов, «про­тив» - 2579). За­вер­шаю­щим ак­том соз­да­ния Первой империи ста­ла ко­ро­на­ция На­по­ле­о­на I в со­бо­ре Па­риж­ской Бо­го­ма­те­ри 2 декабря 1804 года.

Первая империя пред­став­ля­ла со­бой ав­то­кра­ти­че­ско-мо­нар­хический ре­жим с эле­мен­та­ми рес­пуб­ли­кан­ско­го на­сле­дия [от­ме­на со­слов­ных при­ви­ле­гий, кре­сть­ян­ская соб­ст­вен­ность на зем­лю, все­об­щее из­би­рательное пра­во (для муж­чин), трехцвет­ный рес­пуб­ли­кан­ский флаг и др.]. Для внутренней по­ли­ти­ки Первой империи оп­ре­де­ляю­щи­ми бы­ли цен­тра­ли­за­тор­ские тен­ден­ции, уже­сто­че­ние цен­зу­ры и борь­ба с оп­по­зиционными на­строе­ния­ми. В го­ды Первой империи про­изош­ла ста­би­ли­за­ция фи­нан­со­вой сис­те­мы Фран­ции за счёт уве­ли­че­ния кос­вен­ных и со­кра­ще­ния пря­мых на­ло­гов на ка­пи­тал. В ре­зуль­та­те по­бе­до­нос­ных на­по­ле­о­нов­ских войн, пре­вра­тив­ших Фран­цию в гос­под­ствую­щую на Ев­ропейском кон­ти­нен­те дер­жа­ву, и про­тек­цио­ни­ст­ской по­ли­ти­ки пра­ви­тель­ст­ва зна­чи­тель­но вы­рос французский экс­порт. Хо­тя пе­ри­од Первой империи был в це­лом бла­го­при­ят­ным вре­ме­нем для промышленного раз­ви­тия Фран­ции, кон­ти­нен­таль­ная бло­ка­да, вве­дён­ная На­по­ле­о­ном I про­тив Ве­ли­ко­бри­та­нии, бо­лез­нен­но уда­ри­ла по французским эко­но­мическим ин­те­ре­сам, став од­ной из главных при­чин эко­но­мического кри­зи­са 1810-1811 годов.

Про­вал по­хо­да На­по­ле­о­на I в Рос­сию в 1812 году (см. Оте­че­ст­вен­ная вой­на 1812 года) зна­ме­но­вал со­бой на­ча­ло кру­ше­ния Первой империи. Она па­ла под уда­ра­ми 6-й анти­фран­цуз­ской коа­ли­ции (см. Ан­ти­фран­цуз­ские коа­ли­ции), вой­ска ко­то­рой 31 марта 1814 года всту­пи­ли в Па­риж. 4 апреля 1814 года На­по­ле­он I от­рёк­ся, 6 апреля 1814 года под­пи­сал акт об от­ре­че­нии от пре­сто­ла (от­ре­че­ние бы­ло за­кре­п­ле­но так­же в до­го­во­ре в Фон­тенб­ло от 11 апреля 1814 года). В пе­ри­од «Ста дней» (1815) Первая империя бы­ла воз­ро­ж­де­на, но по­сле по­втор­но­го от­ре­че­ния На­по­ле­о­на I от французского пре­сто­ла 22 июня 1815 года окон­ча­тель­но пре­кра­ти­ла су­ще­ст­во­ва­ние. На сме­ну ей при­шёл ре­жим Рес­тав­ра­ции.