Задание 1. ( ) Перед вами таблица, в которой представлено несколько предложений, содержащих исторические факты, из которых только три являются верными (не считая предложенного примера). Напротив верных суждений во второй колонке таблицы поставьте галочку , напротив ошибочных - крестик . В третьей колонке таблицы вам необходимо переформулировать те предложения, в которых были иссажены исторические факты, на более правильный вариант, в соответствии с исторической действительностью, Паста 18 Суждения Верно/ ошибочно Исправленный вариант Пример. В Северной Америке выращивались: рис, хлопок, табак и другие продукты. 1 Главой управления в североамериканских колониях был король Англии. 2 в 1607 году Плимутокал и Женевая английские компании получили хартиню на освоение новых земель в Северной Америке 3 Важнейшими занятия удейцер выли охота и собирательство. 4. В XV веке англичане издали закон, который рашал американцев прав свободной Торговли 5 Бостонское чаепитие - ве патического протеста, организованный членами общеста се собез 1973 году в Бостонской тавани. 6 Для того чтобы индейцы могли сосанить свой быт, на территории многих штатов Америк для на всех стелеу create району, которые напъваното дейсо креrераrе Задание 2. ( ) отетеrе на ересы Памята? 1 Какона за ер-а-а три-а-а-ала еретил, но его в историю как восто-ское чаепитие. 2 - телеаn, а рава в Северна Америке его таке чернокожее население Поясните свою точку зрения.

Італії раніше, ніж в інших європейських країнах, почався процес розкладання феодальних і зародження нових, буржуазних відносин. Для Італії характерний ранній і дуже швидкий розвиток міст. Тут зіграло свою роль вигідне географічне положення, що зробило країну головною торговою посередницею між Сходом і Європою (виникає безліч італійських торгових факторій, у тому числі й у Криму: Кафа – Феодосія, Солдайя – Судак, Балаклава). Концентрація капіталу дозволила перейти від торговельних операцій до кредитних. Італія – батьківщина банківської справи.

Основною ознакою культури Відродження, на противагу церковно-феодальній культурі, є її світський характер. Люди Відродження піддавали критиці систему феодального світогляду, їм були чужі його ідеали і догми (ідея "гріховності" людини, її тіла, пристрастей і прагнень). Систему нових поглядів визначають як антропоцентризм. Людина, а не божество, стоїть в центрі світогляду гуманістів. Ідеал гуманістичної культури – всебічно розвинена людська особистість, здатна насолоджуватися природою, любов’ю, мистецтвом, досягненнями людської думки, спілкуванням з друзями.

Ще однією особливістю був індивідуалізм. Не походження людини, а її розум і талант, заповзятливість повинні забезпечити їй успіх, багатство, могутність. Індивідуалізм, який лежав у основі нового світосприйняття, був у прямій протилежності до феодального корпоративного світогляду, згідно з яким людина утверджувала своє існування тим, що була членом якої-небудь корпорації – общини в селі, цеху в місті та ін. Ідеалізованим вираженням раннього індивідуалізму було утвердження гуманістами цінності окремої людської особи і всього того, що з нею пов’язано. Це мало безперечно прогресивне значення.

Вона щедро роздавала землі і селян своїм фаворитам і наближеним. Підтвердила право поміщиків засилати селян на каторгу, прийняла закон, що забороняв селянам скаржитися на своїх поміщиків, провела межування земель, в результаті якого дворянські володіння були округлені за рахунок селянських.

У 1785 р Катерина випустила "скаржитися грамоту дворянству". Цей закон підтверджував свободу дворянам від податків, від обов'язкової служби, від тілесних покарань. Вони мали монопольне право на володіння кріпаками, винокуріння, отримали переваги в торгівлі. У губерніях дворяни могли створювати свої організації - дворянські зібрання з правом заявляти про свої потреби губернатору, Сенату і самої імператриці. Царювання Катерини називають "золотим століттям" російського дворянства.

Одночасно Катерина заохочувала розвиток промисловості і торгівлі. Маніфест 1775 гарантував свободу підприємництва, обмежував втручання в нього держави, відміняв численні казенні збори, встановлював невеликий (1% на рік) податок з капіталу.

Катерина провела секуляризацію церковних земель, позбавивши тим самим церква економічної могутності. Доходи від колишніх монастирських селян стали поповнювати державну казну.

У цьому ж році Катерина провела губернську реформу. Число губерній збільшувалося до 50. Таким чином зміцнювалися органи влади на місцях. Були розділені адміністративні та судові функції. Створювалися особливі губернські Палати кримінального та цивільного суду. Деякі посади ставали виборними