5. Назовите императрицу, имя которой пропущено в тексте. Под каким названием вошла в отечественную историю эпоха, частью которой было это царствование?
Прочитайте фрагмент исторического источника и выполните задания 5–7. Используйте в ответах информацию текста, а также знания из курса истории. Из воспоминаний:
«Матушка моя жила у Бирона в последние годы его силы и власти; при ней казнили Волынского, Хрущёва, Еропкина, а Мусин-Пушкину отрезали язык. Рассказывала матушка, что была однажды свидетельницею большой охоты в Петергофе, на которой императрица собственноручно застрелила волка, кабана, оленя и нескольких зайцев.
Бироны жили очень роскошно; одних бриллиантов у его жены было более чем на 2 000 000 руб., да перед самым свержением она заказала платье, унизанное жемчугом, ценою в 100 000 руб.
Про самое свержение Бирона матушка рассказывала, что ночью услыхала страшный шум в спальне, вбежала туда и увидела, как Бирона в одной рубашке тащили солдаты на улицу, а когда посадили в карету и увезли, то жену его отыскали на снегу; потом и её увезли, и с тех пор матушка оставила Петербург.
Про время Бирона страшно было слушать рассказы стариков и старушек. За неплатёж недоимок ставили на правёж и начальников, и неплательщиков, и их родных, и их соседей. Бывало, придёт воинская команда, и выводят на правёж виноватых и правых, и поставят их рядом голыми ногами на снег, бьют палками, и морят по темницам. По городу только и слышны были палочные удары, звук цепей и стоны несчастных бедняков, их жён и детей. Лазутчиков было множество везде и повсюду; бывало муж с женою, брат с братом, отец с сыном боялись громко говорить, а когда прощались, то прощались навсегда, потому что никто не знал, увидятся ли завтра. Я была маленькая, и помню, как по Ельцу ходила одна страшная старуха, её звали Настька-доносчица. Я её помню бедною, а старушки рассказывали, что, бывало, её все боялись, угощали, и она была богатая, ходила в жемчугах...Страшное было время!»

6. Автор фрагмента исторического источника характеризует период правления исторического деятеля, в семье которого служила её матушка, как «страшное время». Укажите любые три пояснения из текста , названные автором, которые подтверждают такую характеристику.

7. Привлекая исторические знания, укажите три итога царствования императрицы, имя которой пропущено в тексте фрагмента исторического источника (возможно указание итогов как внутренней, так и внешней политики).

У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.

Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.

Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.

У Римській імперії продовжували розвиватися історичні центри наукової думки - власне Рим, Олександрія, Пергам, Родос, Афіни, Карфаген, Массилія. В Олександрії існували Музейон і бібліотека, в Афінах - славнозвісні філософські школи, засновані ще Платоном (Академія) і Арістотелем (Лікейон).

Великими культурними центрами залишалися Пергам і Родос, куди приїздили діти римської знаті завершувати свою освіту. А біля міста Пергам виник крупний науково-медичний центр - Асклепіон.

Объяснение:

У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.

Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.

Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.

У Римській імперії продовжували розвиватися історичні центри наукової думки - власне Рим, Олександрія, Пергам, Родос, Афіни, Карфаген, Массилія. В Олександрії існували Музейон і бібліотека, в Афінах - славнозвісні філософські школи, засновані ще Платоном (Академія) і Арістотелем (Лікейон).

Великими культурними центрами залишалися Пергам і Родос, куди приїздили діти римської знаті завершувати свою освіту. А біля міста Пергам виник крупний науково-медичний центр - Асклепіон.

Объяснение: