eviilevii123
21.07.2022 21:06

1. Расскажите об изменениях, произошедших в структуре партий- ного и государственного управления СССР.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
лямда1234
29.01.2020 05:56
Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.
0,0(0 оценок)
Ответ:
adadov12345
28.03.2022 03:24

Нантский эдикт явился первой попыткой создания своего рода декларации прав подданных французской монархии независимо от их конфессиональной принадлежности. Издав Нантский эдикт, Генрих IV продолжил политику религиозного примирения, которую безуспешно пытались вести последние короли из династии Валуа (эдикты Карла IX, Генриха III и др.). Нантский эдикт объявлял официальной религией католицизм, возвращал католической церкви конфискованные за время войны земли, но вместе с тем предоставлял французским гугенотам свободу вероисповедания. В Нантском эдикте декларировались права протестантов на распоряжение имуществом, образование, суд, медицинская занятие государственных должностей. В то же время Нантский эдикт ограничивал возможности отправления культа протестантами: в крупных городах, епископских резиденциях и их окрестностях (Париж, Тулуза, Дижон, Реймс, Шартр и др.) богослужение было запрещено, причём специально оговаривалось, что под «окрестностью» понимается территория от 2 до 5 лье. На протестантов налагалось обязательство выплачивать десятину в пользу галликанской церкви (смотри Галликанство), не работать во время католических праздников; служители протестантских церквей (как и католич. духовенство) освобождались от несения военной службы и тальи. Для судебных разбирательств по делам представителей реформированной религии создавались специальной палаты при парламентах в Париже, Тулузе, Бордо и Гренобле, состоявшие наполовину из протестантов. Согласно Нантскому эдикту, в городах, где было разрешено отправление культа, позволялось открывать протестантские школы и академии (Монтобан, Седан, Ним и др.). Важной частью эдикта стали секретные статьи, предусматривавшие сохранение за гугенотами занимаемых ими со времён религиозных войн городов-крепостей и укреплённых мест (Ла-Рошель, Монтобан, Монпелье, Ним, Ньор и др.), многие из которых являлись портами. Это право жаловалось на 8 лет с возможностью продления.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота