3. якими були причини поразки директорії унр  директорія опинилася між двох вогнів – російських білогвардійців, яких під- тримувала антанта, і російських більшовиків, які спромоглися за рік побуду- вати міцну владну вертикаль у центральних регіонах колишньої імперії й створити багатомільйонну червону армію.  ахіллесовою п’ятою директорії була армія унр, яка складалася переважно із селянських партизанських загонів. вони не бажали віддалятися від району проживання й досить легко піддавалися більшовицькій агітації. тим більше що директорія не могла і навіть не бажала суперничати з радянською росією в популістській політиці.  однією з основних причин поразки державницьких сил в українській рево- люції був брак твердо усталених поглядів на тактику і стратегію виживання в несприятливій міжнародній ситуації.  конфліктні стосунки між членами директорії паралізували її дієздатність як верховного органу влади, яким вона стала неочікувано для себе самої.  обґрунтованість рішення с. петлюри укласти воєнний союз з відроджува- ною (у тому числі на українських землях) другою річчю посполитою й досі ставлять під сумнів вітчизняні історики (хоча воно є одним з наріжних каме- нів для зміцнення українсько- польських відносин у сучасну епоху). виконайте завдання 3. з-поміж наведених тверджень про причини краху ди- ректорії й загибелі унр як незалежної держави оберіть ті, з якими погоджує- теся. які з причин, на вашу думку, є суперечливими або потребують додатко- вої аргументації? свої міркування обґрунтуйте.

Правление Петра I открыло в русской истории новый период. Россия стала европеизированным государством и членом европейского сообщества наций. Управление и юриспруденция, армия и различные социальные слои населения были реорганизованы на западный лад. Быстро развивались промышленность и торговля, в техническом обучении и науке появились большие достижения. Реформы Петра I ознаменовали оформление абсолютной монархии в отличие от классической западной не под влиянием генезиса капитализма, балансирования монарха между феодалами и третьим сословием, а на крепостническо-дворянской основе. Созданное Петром I новое государство не только существенно повысило эффективность государственного управления, но и послужило главным рычагом модернизации страны. Преобразования первой четверти XVIII в. столь грандиозны по своим последствиям, что дают основание говорить о допетровской и послепетровской России. С другой стороны, итогом деятельности Петра I некоторые историки считают создание «регулярного государства», т.е. государства бюрократического по своей сути, основанного на слежке и шпионаже. Происходит становление авторитарного правления, чрезвычайно возрастают роль монарха, его влияние на все сферы жизни общества и государства. Главная психологическая опора русского государства – православная церковь – в конце XVII в. была потрясена в своих основах и постепенно теряла свое значение, начиная с 1700 г. и до революции 1917 г. Церковная реформа начала XVIII в. означала для россиян потерю духовной альтернативы государственной идеологии. В то время как в Европе церковь, отделяясь от государства, сближалась с верующими, в России она отдалялась от них, становилась послушным орудием власти, что противоречило русским традициям, духовным ценностям, всему вековому укладу жизни. Закономерно, что Петра I многие современники называли царем-антихристом.

Достижения — промышл. переворот (хлопчатобумажная промышленность), указ о вольных хлебопашцах - могло обр. сословие вольных хлебопашцев, но обр. оно не было, т.к. из-за отсталости экономич. развития крестьяне не могли заплатить помещику выкуп, развитие транспорта.

Неудачи — промышл.переворот тормозится из-за отсталости крепостнической экономики, сельское хозяйство почти не модернизируется, попытки улучшить экономику за счет повышения барщины и оброка - необходимость реформирования страны (иначе конец России как мировой державы).