lynnikova05
31.08.2020 12:20

Кросворд православна церква 16 ст.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Людочка6789
02.06.2021 20:01

Відповідь:

У перші віки I тисячоліття до н. е. латини, сабіни, вольски, екви, самніти знаходилися на стадії розкладання первіснообщинних відносин, жили в умовах військової демократії. На цій стадії розвитку війна є постійною спільною роботою, яка ведеться заради захоплення об’єктивних умов існування і для зміцнення цих захоплень. Головним об’єктом завоювань була земля. Під час набігів захоплювалися худоба, зброя, будь-яке начиння. З ростом продуктивних сил з’являються надлишки продукції, поширюється патріархальне рабство, збільшується народонаселення. Це призводить до того, що значення війни зростає.

Рим із самого початку воює з сабінами, латинами, етрусками. Спроби оволодіти правобережжям Тибру успіху не мали, але римлянам вдалося перекинути міст через річку. При Анке Марциї римляни поставили під свій контроль гирло Тибру з його соляними розробками, а при останніх царях опанували м. Габії, відняли частину території у вольсків і затвердилися в Південній Лації, заснувавши колонію Сігнію і порт Цирцеї.

Зі встановленням Республіки розширення римської території тривало. У завойовані землі римляни виводили колонії, які ставали форпостами подальших завоювань. Античний Рим не міг обійтися без колонізації. Низький рівень розвитку продуктивних сил обумовлював обмеження населення в полісах і тим самим відхід частини громадян в колонію. Основа її проводилася за рішенням народного зібрання, що визначало місце поселення і число колоністів. Для організації колонії обиралася комісія з трьох чоловік, яка давала їй ім’я, здійснювала контроль за розмежуванням території, виділенням в ній громадських і приватних земель і здійсненням релігійних обрядів. Практичну роботу проводили фахівці-землеміри.

Міжнародне становище і війни Риму в V ст. до н. е.

Спочатку Рим був ординарним містом Лація і входив в союз 30 латинських міст. У кінці царської епохи Рим зайняв переважаюче положення в Лації, його ріст і експансія почали тривожити латинів. З кінця VI ст. до н. е. ситуація змінюється. У зв’язку із вигнанням з Риму етруського царя Тарквінія Гордого (510 р. до н. е.) активізувалися етруски. Цар міста Клузія, Порсена, надаючи до Тарквінію і сподіваючись на підтримку невдоволеного патриціями плебсу, обложив Рим. У римських легендах боротьба з Порсеном зображується як ланцюг патріотичних подвигів героїв. Так, один із них, знатний юнак Гай Муцій, прагнучи убити Порсену, пробрався у ворожий табір, але помилково убив його секретаря. Він був схоплений і доставлений до царя. На допиті Муцій, демонструючи свою стійкість, поклав руку на вогонь для жертвопринесень, і спокійно переносив нестерпний біль. Убитий цим, Порсена відпустив героя, а Муцій, який втратив спалену праву руку, отримав в Римі почесне прізвисько Сцеволи (Лівші). Насправді ж Рим впоратися з Порсеною самостійно не зміг. На до йому прийшли латини і одвічні вороги етрусків — кампанські греки. Їх об’єднаними зусиллями і була досягнута перемога під Аріцієй (508 р. до н. е.).

Проте після відображення загальної небезпеки відношення римлян з латинами погіршали і вилилися в так звану 1-у Латинську війну. Вона тривала декілька років і закінчилася до 493 р. до н. е. миром. Рим вимушений був вступити в новий союз з латинами на умовах невтручання в їх внутрішні справи, взаємної військової до рівного поділу здобичі. Латини, з якими був укладений договір, складали тоді федерацію 8 міст, яка виникла, ймовірно, в період боротьби з Порсеною. Союз групувався навколо загальних святинь і культів — Юпітера Лаціарського на Альбанській горі, Юнони в Лавінії, Діани у Немейского озера. Члени союзу були рівноправні. На чолі його стояв виборний диктатор. За місцем зборів союз називався Аріцийською федерацією, активну роль у ньому грало місто Тускул.

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Hactenьka
05.04.2022 04:08
Высокомерие затмило разум Навуходоносора. Было решено воздвигнуть его громадное подобие (как Правителя Земли) на поле Деире, и от всех людей потребовали склониться пред ним в покорном почтении! Если люди смогут воспринять его как бога, тогда они обязательно будут повиноваться ему еще больше. Тем не менее, среди народа находились три еврея, отказавшиеся пасть на колени. Их религиозные убеждения не принимались в расчет. Хватит того, что они открыто не повиновались императору Навуходоносору. Огромная печь была раскалена всемеро – насколько возможно, и в нее бросили троих слуг Бога. Те, которые бросали их, умерли, вдохнув пламя. Навуходоносор и его вельможи, вглядываясь в печь, увидели всех троих нетронутыми и рядом с ними еще одного, похожего на Сына Божьего. Навуходоносор воздал честь Богу евреев и приказал всем людям кланяться Ему. Хотя Божьи люди сегодня могут быть подвержены огненным испытаниям, их, очевидно, не будут сжигать буквально в печи. Как бы там ни было, Божья сила поддерживать их сердца во всякой скорби.

Затем случилось так, что Навуходоносор потерял рассудок и наподобие животного ел траву (семь лет) , после чего его рассудок вернулся к нему и он воздал хвалу Богу.

Потом был пир Валтасара, рукописание на стене и падение Вавилона, когда царство медов и персов, представленное серебром истукана и медведем в видении Даниила, захватило владения, над которыми в свое время господствовал Вавилон. Войско Кира повернуло Евфрат в сторону, проникло руслом реки и захватило город, казавшийся неприступным.
Вавилон – символическое название, данное в Откровении большой церковной системе. Ее падение, согласно описанию, произошло по той причине, что высохла символическая река Евфрат, чтобы приготовить путь Царям с востока – Царственному Священству, для которого Христос является Главой. Река символизирует людей и богатств
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота