Укладався мир, затверджувалися посадові особи, ратифікувалися міжнародні договори тощо. Важливою справою зборів було затвердження бюджету, наділення правами громадянина Афін іноземців, тобто їхні повноваження охоплювали всі сфери життя Афін.
Серед органів афінського управління значне місце посідали чисельні колегії, що наглядали за ринковою торгівлею, дотриманням порядку і чистоти тощо. Існувала колегія з поліцейськими функціями. Ці колегії, до яких обирали лише на один рік, були не бюрократичними, а надзвичайно діловими і працездатними органами.
Афінська демократія була великим завоюванням політичної думки і практики Стародавньої Греції. Проте її не слід ідеалізувати.Насамперед, афінська демократія була демократією рабовласницькою. Велике досягнення в організації державної влади, вона, однак, залишилася обмеженою і замкнутою політичною системою.
Разделы Речи Посполитой — раздел территории государства между Прусским королевством, Российской империей и Австрийской монархией в конце XVIII века (1772-1795).
Первый раздел произошёл в 1772 году, второй — 23 января 1793 года, третий — 24 октября 1795 года.
В XVIII век в Речи Посполитой был веком магнатской анархии. Безграничная шляхетская демократия привела к ослаблению центральной, королевской власти и усилению магнатских кланов. Право Liberum veto — позволявшее любому депутату сейма прекратить обсуждение вопроса и работу сейма вообще, — сильно затрудняло проведение реформ. Абсолютная монархия (сложившаяся в Московии с XVII в.) на наши земли пришла только с российской оккупацией в XIX в.
XVIII век начался гражданской войной 1696-1702 между Сапегами и магнатской конфедерацией за перераспределение власти в ВКЛ (король в ней даже не участвовал), продолжился вооруженной борьбой шляхетских конфедераций, попыткой утвердить новую Конституцию 3 мая и закончился разделами государства.
1700-1721 Великая Северная война. В силу множества нерешенных внутренних проблем и конфликтов, Речь Посполитая и ВКЛ стали ареной борьбы двух иноземных армий.
Погром Могилева (по числу жителей и их богатству на втором месте в ВКЛ после Вильни) в «Живописной России» описан так: «Петр I заметил зажиточность жителей Могилева и, опасаясь, чтоб Карл XII не избрал его пунктом опоры в военных движениях, повелел сжечь город. И это ужасное повеление 8 сентября 1708 года в точности было исполнено. Весь город был обращен в развалины и пепелище».
Объяснение:
