Відповідь:
Пояснення:
Бій з ворогом козаки розпочинали герцем, тобто двобоєм окремих сміливців або невеликих загонів. Такий козак-сміливець сам або на чолі загону наближався до ворожого табору і закликав до двобою. Військова козацька старшина вважала ознакою рицарської честі викликати ворога на поєдинок.
Схема бою батовим строєм (три шеренги) ! ! ! !
Якщо вороже військо не виходило до бою, козаки починали його облогу. Так було на Жовтих Волах у травні 1648 р., а також під Зборовом у серпні 1649 р.
Для артилерійського обстрілу ворожого табору поблизу нього під захистом валів та шанців обладнувались під час темряви вогневі позиції. Якщо ж командування супротивника вирішувало дати бій, то його військо виходило з табору і шикувалось в бойові порядки.
Схема бою розгардіяшем (загонами)
Відповідно до нього займало бойовий порядок і козацьке військо. В центрі бойового порядку ставала кіннота, вишикувана в три-чотири шеренги.
На флангах «батовалась» піхота, тобто ставала втри шеренги. В розривах між піхотними підрозділами ставали гармаші з легкою артилерією.
При підтримці артилерії з табору починався наступ козацького війська або відсіч атаки ворога. Кіннота розпочинала атаку «лавою», а піхота, ведучи невпинний вогонь з гармат та рушниць, який забезпечували першій шерензі два інших, готуючи набої, підтримувала атаки кавалерії. Така взаємодія була здійснена під Зборовом, Берестечком та Городком.
Оборонний бій триангулою
Піхота наступала під захистом шанців, які вона сама копала. Якщо під час бою козацьке військо змішувалось з ворожим, то такий бій вони називали «галасом».
Бій окремими загонами, не зв'язаними між собою козаки називали «розгардіяшем». А якщо піхотний підрозділ попадав в оточення, то він приймав бойовий порядок «триангулою», тобто стрій трикутником.
Наступ козаків лавою
Головною метою бою було виснаження супротивника та його деморалізація.
З цією метою в таборі створювавався резерв, який у вирішальний момент мав завдати раптового удару.
Навальний обхват ворога з флангів, вихід йому в тил, створення резерву та засідки, раптовість удару та вміле використання рельєфу місцевості – характерні риси військового мистецтва запорозьких козаків.
Главные причины Гражданской войны и иностранной интервенции:
1) крайнее обострение борьбы между антагонистическими классами – трудящимися и их эксплуататорами (буржуазией города и деревни, помещиками) ;
2) после Октябрьской революции, радикально расправившейся с укладом жизни страны, военное противостояние социальных сил страны стало нарастать;
3) отказ России от подписания мира в Бресте (февраль 1918 г. ) с Германией на аннексионистских условиях;
4) выход Советской России из Первой мировой войны не устраивал страны Антанты.
В ходе Гражданской войны обычно выделяют следующие основные этапы:
1) начальный период (октябрь 1917 г. – февраль 1918 г.) ;
2) развертывание Гражданской войны и военной интервенции (май 1918 г. – март 1919 г.) ;
3) решающие победы советской власти (март 1919 г. – март 1920 г.) ;
4) борьба против польских и врангелевских армий (апрель – ноябрь 1920 г.) ;
5) завершающий период, который окончился победой революционных сил (1920–1922 гг.) .
В начальный период Гражданской войны главной целью революционных сил было установление и утверждение советской власти на местах. За очень короткий срок советская власть установилась на большей части территории бывшей Российской империи. В литературе этот период получил название триумфального шествия советской власти. Взятие власти повсеместно происходило главным образом мирным путем, вооруженная борьба развернулась только в 15 из 84 губернских городов, так как к концу 1917 г. большевиков поддерживали радикально настроенные слои населения, прежде всего солдаты, которые требовали немедленного прекращения империалистической войны. Большая популярность большевиков среди трудящихся связана также с первыми декретами советской власти (Декрет о мире, Декрет о земле) .
Ситуацию осложнили введение в стране непопулярных экономических мер, особенно продразверстки, и раскол между большевиками и революционными демократами. Это началу крестьянских мятежей против советской власти. В 20 губерниях России произошло 245 массовых выступлений. В 1918 г. Гражданской войной была охвачена вся страна.
Против советской власти боролись объединенные антиреволюционные силы, Белое движение: 1) национальная буржуазия; 2) помещики; 3) деятели либеральных и меньшевистских партий; 4) иные вооруженные силы, включая войска Германии и других стран, которые начали вторжение в Россию.
Сложной оставалась обстановка и в 1919 г. Только ценой предельной концентрации всех сил Советской России удалось переломить ситуацию на фронтах Гражданской войны и успешно завершить ее. Однако победу в Гражданской войне нельзя назвать триумфом, так как она являлась великой трагедией для всего народа страны, общество которой раскололось на две части. Сумма экономического ущерба, который нанесла Гражданская война, составляла более 50 млрд золотых рублей.
Объяснение:
