Все живое имеет право на благополучное существование среди своих собратьев и никто не должен лишать животных построенного ими гнезда, норы, тем более отнимать у них свободу и жизнь.
Помните ребята:
НИКОГДА НЕ ОБИЖАЙ -
НИ ПЧЕЛУ, НИ МУШКУ,
НИ УЛИТКУ,
НИ ЖУЧКА - темненькое брюшко
НИ КУЗНЕЧИКА,
В ТРАВЕ скачущего ловко,
НИ БЛЕСТЯЩЕГО В ЛИСТВЕ
БОЖУЮ КОРОВКУ,
НИ СИНИЦУ, НИ ДРОЗДА
НИ КРОТА СЛЕПОГО
НИ ЗА ЧТО, НИКОГДА
НЕ ОБИЖАЙ ЖИВОГО!
Не ломай ветки деревьев и кустарников.
Он мальчик видно неплохой. Он думает, как убрать класс во время дежурства, но не понимает, что зелень и красота, которые дарят деревья, не менее важны, чем подметание пола в классе. Ни за какие деньги не купишь большое красивое дерево.
Помните ребята:
ДЕРЕВЬЯ, ТРАВЫ И ЦВЕТЫ
С ТОБОЙ ПО-ДРУЖЕСКИ НА «ТЫ»
НО ДАЖЕ С КУСТИКОМ ТРАВЫ
ТЫ БУДЬ НА «ВЫ».
От того, как вы себя будете вести в природе, будет зависеть благополучие окружающего мира. Нанося вред природе, вы наносите в первую очередь вред себе. Ведь человек часть живой природы.
Составление памятки «Правила поведения на природе».
В ходе обсуждения появляется памятка, которая остается у каждого присутствующего.
Правила поведения на природе.
Десять «нельзя»:
— разорять птичьи гнезда;
— рвать и бросать цветы; рвать большие букеты;
— ломать ветки деревьев, кустов;
— давить насекомых;
— шуметь в лесу;
— разводить костры без взрослых;
— оставлять мусор в лесу и водоемах;
— сбивать мухоморы и прочие поганки;
— убивать лягушек и ужей;
— брать лесных зверьков домой.
Відповідь:
Впродовж тисячі років після падіння Риму (500-1500 рр.) християнська Церква була єдиним духовним та релігійним монополістом в межах Європейського континенту. Поступово здобуваючи свій авторитет, Церква, вже як суспільна та політична організація, ідеологічно змінила пріоритети в усіх сферах суспільної діяльності, впроваджуючи власну концепцію морально-етичних норм.
Характерна ознака західноєвропейської середньовічної цивілізації полягає в тому, що релігія є домінуючим чинником розвитку суспільства. Протягом середніх століть відбулася остаточна християнізація Європи. Почався цей процес у районах Середземномор'я. В IV-V століттях у результаті економічних, політичних, культурних розходжень західна римська імперія й східна римська імперія мають свої відмінності.
Але ці відмінності різко загострилися й виявилися в ІХ - Х століттях. В 1054 році остаточно відбувся розкол церков, що одержав назву схизма. Церкви розкололися на католицьку й православну. Відповідно і Європа розкололася по конфесіональній ознаці. Західна, північна, центральна Європа пішла за Римом. Європа стала католицькою. Південно-східна, східна Європа пішла за Константинополем.
В католицькій церкві з самого початку зложилася жорстка централізація влади. Величезний вплив у ній належав римському єпископові. Який одержав починаючи з V століття найменування "папа". Рим вважався містом апостола Петра. Який був хоронителем ключів від раю. Римський папа привласнив собі право бути приймачем апостола Петра. Землі папи ставали вотчиною святого Петра. В VIII столітті утворилася папська держава. У цю державу ввійшла римська область.
Пояснення:
