Повість временних літ, також Повість врем'яних літ, По́вість мину́лих літ — літописне зведення, складене в Києві в XI — на початку XII століття Нестором та іншими літописцями, яке лягло в основу всього наступного руського літописання. Одна з найдавніших літературних пам'яток в історії України, найдавніша велика літописна пам’ятка української мови[1][2][3].
«Повість врем'яних літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.
Редакції-списки
Видання та переклади
Текст твору
Див. також
Примітки
Джерела та література
Сподіваюся до Объяснение:
Молда́вская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика (Молдавская ССР, МССР, ССР Молдова, молд. Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ, совр. Republica Sovietică Socialistă Moldovenească) — одна из республик Союза Советских Социалистических Республик (2 августа 1940 — 27 августа 1991). Располагалась на крайнем юго-западе Европейской части СССР. На западе граничила с Румынией, на востоке, севере и юге — с Украинской ССР. Площадь 33,7 тыс. км². Население 4337 тыс. чел. (1989). Столица — город Кишинёв. С 5 июня 1990 года официально называлась Советская Социалистическая Республика Молдова.
Важные города (тыс. жителей, 1989): Кишинев (667,1), Тирасполь (181,9), Бельцы (158,5), Бендеры (130,0). За годы Советской власти из бывших сёл и небольших местечек выросли города Рыбница, Унгены, Единцы, Флорешты, Комрат, Чадыр-Лунг
