История СПО 1 курс, написать особенности развития древней Греции и древнего Рима и периоды развития

Объяснение:

Карл Великий-Король франків, король лангобардів, герцог Баварії, імператор заходу.

Основні напрямки діяльності:

1. Розширення територій Франкської держави.

2. Формування феодальних відносин у Західній Європі.

3. Створення упорядкованого християнської держави.

4. Розвиток освіти.

Основні підсумки діяльності:

1. За час його царювання франки здійснили 53 походи, з них 27 очолював сам Карл. Територія держави за час її правління збільшилася вдвічі.

2. Вища знать країни, пов'язана з Карлом ленною присягою, зобов'язана була бути на війну з підвладними людьми. З 789 Карл неодноразово видавав укази, що наказували кожній вільній людині знайти собі сеньйора, під керівництвом якого він повинен служити. Збільшувалося число залежних селян.

3. Імператор будував свою державу на релігійному фундаменті, державний устрій було підпорядковано християнським принципам. Прийнявши на себе місію "захисника Церкви", Карл підпорядкував її собі, а для зміцнення політичного впливу своєї держави він використовував проповідь християнства.

4. У 787 був виданий указ про створення шкіл при монастирях, в 789 — про обов'язкову освіту всього вільного чоловічого населення (залишився невиконаним). При дворі склався вчений гурток на чолі з Карлом, названий Академією.

За свої заслуги ще за життя Карл отримав прізвисько»Великий".

Петр принял Россию в 1700 году технологически отсталой от Европы страной, этому внешние войны, которые вела наша страна в 17 веке (Смоленская, Русско-польская), демография страны - при большой территории маленькое население, низкая интегрированность в дела друг друга разных регионов страны (всероссийский рынок только начал формироваться при Алексее Михайловиче), низкое развитие капитализма, стимулировавшего нтп в Европе, еще сказывались последствия Смуты. Неконкуренто России к противостоянию с европейскими державами продемонстрировала битва при Нарве 1700 года, когда армия осталась без тяжелых орудий (за ними петр уехал в новгород) и под командованием незаинтересованных в победе иностранных командиров с треском и блеском проиграла битву уступавшей по численности в разы армии Карла 12. В первую очередь необходимость ведения войны заставила Петра проводить реформы, проигрыш в Северной войне значил бы для России крах всех мечт о Балтике и возможно (если учесть,что шведы потом пошли на юг) потерю Черного моря. Именно поэтому Петр проводит так называемую "индустриализацию" - строит комплекс заводов на Урале, именно поэтому создает целую серию военных и морских училищ, совершенствует систему внутреннего административного устройства страны с целью облегчить управление, заменяет гос. органы на более продуктивные и подходящие эпохе (приказы на коллегии и создает сенат), строит флот. Реформы Петра являются единственным лекарством, которое могло Россию потому что проводились они в тот момент, когда модернизация была для России вопросом жизни и смерти - враг стоял у ворот. Результаты реформ наглядны - Россия выиграла войну, подтвердила статус Великой державы и империя, созданная Петром просуществовала еще долгие годы.