Уявна подорож Києвом часів Володимира великого і Ярослава мудрого

Привет!
ПРИЧИНЫ:
• Окончательное закрепощение крестьян, которое было вызвано принятием Соборного уложения 1649 года, начало массового сыска беглых крестьян.

• Ухудшение положения крестьян и посадских людей в связи с увеличением налогов и повинностей, вызванного войнами с Польшей (1654-1657 гг.) и Швецией ( 1656-1658 гг.), бегство людей на юг.
• Скопление бедного казачества и беглого крестьянства на Дону. Ухудшение положения служилых людей, охранявших южные рубежи государства.
• Попытки властей ограничить казачью вольницу.

ХОД СОБЫТИЙ:
В 1667 г. начался «поход за зипунами». Казаки числом около 2 тыс. пошли на Нижнюю Волгу. Руководил походом Степан Разин. В 1668 г. отряд вышел в Каспийское море. 
В 1670 г. начался поход на Москву. Разин рассылал призывные письма, объявив себя врагом всех чиновников. В сентябре 1670 г неудачная осада Симбирска. В то же время, царь направил войско князя Долгорукова Ю.А. численностью 60 тыс. В октябре восставших разгромили. Разин был тяжело ранен. В июне 1671 г. Разина четвертовали в Москве. 
ИТОГИ:
Ссылки, казни, топка виновных и подозреваемых.

Моско́вське князі́вство згодом відоме як Вели́ке князі́вство Моско́вське (рос. Великое княжество Московское), також відоме під історичною назвою Московія[1][2] (лат. Moscovia) — спочатку удільне князівство у складі Володимиро-Суздальського князівства, потім під безпосередньою владою Золотої Орди[3] до 1480 року. Назва Велике вперше з'явилось у 1363, остаточно закріпилась з 1432 року. Розташовувалось спочатку в межах сучасної Москви та Московської області, а згодом розширило свої володіння на всю північну частину європейської Росії.

З 1328 року московські князі отримують ярлик від хана Золотої Орди на титул Великий князь Володимирський. Москва стає центром збору данини на користь хана з усіх на той час підконтрольних Золотій Орді північно-східних руських князівств.[1][4]